Злодій на троні.

Наполеон Бонапарт був найбільшим фальшивомонетником свого часу. "Русские грошима" власного виробництва Наполеон розплачувався за постачання своєї армії в Польщі і в Росії, випустивши фальшивок більш ніж на 20 млн. рублів. Це була далеко не перша і аж ніяк не остання фінансова махінація Бонапарта, який став першим на планеті мільярдером. Виходець з "сім'ї юриста", упорядник Цивільного кодексу, що носить його ім'я, Наполеон був також обдарованим і різнобічним карним злочинцем. Основу фінансового успіху Наполеон заклав ще у 1795 р., коли під час італійського походу заснував особливий фонд. Суми, якими він розпоряджався особисто, нікому не даючи звіту, за обережними оцінками, сягали двох мільярдів франків. Навіть приблизний перерахунок цієї суми в ціни нашого часу дозволяє припустити, що Бонапарт був найбагатшою людиною в історії: його стан покриває і стан Білла Гейтса і практично всіх десяти найбагатших людей планети. Правда, на відміну від нинішніх мільярдерів, Наполеон, переживши революцію, не довіряв ні цінних паперів, ні банкам. Знаючи, як легко "умовні гроші" перетворюються на порох, тримав свій стан переважно в золоті. На ці гроші він створив гвардію, йому особисто віддану. Щедрість ж Наполеона по відношенню до своїх генералам увійшла в легенди.


Офіцерські платні були величезні. Він робив подарунки солдатам. І солдати обожнювали його. Ніхто не бажав знати, звідки імператор бере гроші. А він вичавлював їх звідусіль. Йому платили данину Голландія, держави Прирейнського союзу, Королівство Вестфалія, Австрія, Італія та Іспанія. Тих, хто платити не бажав, він карав навалами. Ім'я цьому діянню - "рекет" - було дано пізніше, але суть від цього не змінюється. Істотно поповнювали фонд грабежі майна в країнах, які були військовими супротивниками. Перед вторгненням намічену до захоплення країну наводнювали шпигуни, яким доручалося, крім ведення розвідки і пропаганди, брати на замітку державні скарбниці, і великі особисті статки. У 1815 р. Бонапарт таємно продав державні папери на 26 млн. франків, замінивши їх підробленими дублікатами. Європа тоді не змогла зрозуміти, звідки у жебрака екс-імператора взялися гроші на нову війну. Фальшивомонетництво, рекет, фальсифікація, шахрайство, грабежі. Всі - в особливо великих розмірах. Схоже, саме "особливо великі розміри" і переводять ці діяння з розряду кримінальних злочинів в область політичних акцій. За них в дні перемог ніхто не засудить, а в хаосі поразки розбиратися ніколи і нікому. Вадим Серафимів.