Червоні вітрила.

сл. і муз. Володимир Ландсберг

Хлопці, треба вірити в чудеса.
Коли-небудь весняним вранці раннім
Над обрієм червоні зметнуться вітрила,
І скрипка заспіває над океаном.

Не три очі, адже це ж не сон,
І червоне вітрило, правда, гордо майорить
У тій бухті, де відважний Грей знайшов свою Ассоль,
У тій бухті, де Ассоль дочекалася Грея.

З друзями легше море переплисти
І є морську сіль, що нам дісталася.
А без друзів на світі було б дуже важко жити,
І сірим став би навіть червоне вітрило.


Пізнаєш зло - без цього не можна,
Адже люди не завжди бувають праві,
Але зла не чини ти нікому і ніколи,
І нехай не стане сірим червоне вітрило.

Бути може, десь щастя ти знайдеш,
Пізнаєш Грея і Ассоль дізнаєшся.
У свою мрію повіриш і її ти не даси -
Гори, гори на сонці червоне вітрило.

А поруч кораблі з далеких країн
Тягнули до неба щогли, мов руки,
І в кубрику не кожному самотній капітан
Сидів і сумно думав про подругу.