Для чого ходити до сімейного психолога?.

Ми з чоловіком чекаємо запланованого і бажаного малюка. Багато читаємо книг по вихованню дітей. Майже у всіх них написано, що батьки виховують дітей так, як їх виховували власні батьки. І взагалі сімейне спілкування будується за тим же принципом, що і в батьківській родині. У зв'язку з цим і виник моє запитання: якщо ми з чоловіком обоє росли в неповних сім'ях, чи означає це, що ми не зможемо правильно виховати нашого малюка? Звідки взагалі беруться виховні проблеми в сім'ях? Хто може допомогти в них розібратися?
Справитися з виникаючими проблемами сім'ї може допомогти сімейний психолог. Виникати ці проблеми можуть з різних причин, спробуємо їх класифікувати.

1. Виховні проблеми, пов'язані з особистими особливостями батьків
Наприклад, мама - тривожний, недовірливий людиною. З народженням дитини ці риси мами посилюються - адже тепер вона відповідає не тільки за себе, а й за малюка, який від неї повністю залежить. Від того, наскільки вірними будуть прийняті рішення, залежать життя і здоров'я дитини. Тривожна мама схильна хвилюватися з приводу і перестраховуватися. Малюк такої мами з великою часткою ймовірності буде завжди закутаний більше, ніж необхідно, через високу маминої тривожності набагато пізніше за своїх однолітків почне на дитячому майданчику самостійно гратися в пісочниці. Ставши старше, така дитина буде вміло маніпулювати маминої невпевненістю в своїх діях, створюючи проблеми і конфлікти.
У цій ситуації психолог допоможе мамі розібратися в собі, зрозуміти витоки тривожності, навчитися керувати своїм станом.

2. Конфлікти між подружжям у парі також можуть ставати джерелом виховних проблем
По-перше, коли мама і тато часто перебувають у стані сварки, загальна атмосфера сім'ї розжарюється, дитина відчуває себе в ній некомфортно. Він починає кидатися між двома улюбленими дорослими, не знаючи, на чий бік стати. Старші діти в таких ситуаціях намагаються менше бувати вдома або йдуть від реальності різними способами: хтось в читання, хтось у комп'ютерні ігри, хтось у наркотичну або алкогольну залежність.



По-друге, якщо батьки не можуть домовитися між собою, вони не можуть пред'являти єдині вимоги до дитини. Мама вимагає навести порядок у своїй шафі, а тато довірливо махає рукою зі словами: «Та не слухай ти її, пошумить і перестане». Або тато кличе сина в гараж, а мама каже, що спочатку треба зробити домашнє завдання з природознавства. Батьки при сині починають сперечатися, чий вид діяльності важливіше. Що в цій ситуації робити дитині? Чию сторону взяти? Для дитини дуже важливо подобатися обом батькам. Таким чином батьки навчають дитину хитрувати і лавірувати, щоб зберегти добрі відносини з ними обома.
У подібній ситуації звернення до сімейного психолога допоможе батькам навчитися слухати і чути один одного, а також домовлятися, не залучаючи в свої суперечки дитини.

3. Деякі особливості особистості дитини також можуть ускладнювати ефективне батьківство
Тут, в першу чергу, слід говорити про ту чи іншій мірі порушення органічних основ функціонування психіки дитини, що виникли внаслідок складного перебігу вагітності і проблем в пологах: важкий токсикоз, гестоз, гіпоксія, стрімкі пологи, тривалий безводний період та ін Наслідком найчастіше є широко поширений зараз так званий феномен гіперактивного поведінки. Батькам хочеться тиші, спокою, слухняності, а дитина в силу своїх психофізіологічних порушень не може з собою впоратися, не може себе організувати. На основі цього неузгодженості часто виникають численні дитячо-батьківські конфлікти. Досягнення сучасної психології свідчать на користь того, що навіть за наявності значних органічних порушень своєчасне використання вірно підібраних коригувальних програм дозволяє досягти високих результатів у розвитку всіх сфер психіки дитини.
Таким чином, своєчасне звернення до психолога дозволить уникнути численних конфліктів, а також заощадить масу часу і нервів.

Ганна Бердникова