Про вагітність і народження нашого сина Еміна.

Вагітність

До вагітність своєї я готувалася скоріше морально. Ну ніколи я не мліла від немовлят і пекучого бажання мати свого детя у мене не було. Вийшла заміж, пора б і про потомство подумати, та й чоловік все частіше почав говорити про те, що спадкоємця йому хочеться.

Гаразд, кинула пити таблетки в кінці листопада, в березні у мене сесія, у квітні йде повним ходом ремонт. Розпочався травень. Оскільки у мене цикл до цих пір не відновився, то я не переживаю про те, що вже другий місяць немає критичних днів. Ну що ж, думаю, треба зробити тест на вагітність, ну хіба мало чого в житті буває.

Ого! 2 смужки! Це як так?!! Я в шоці. Не знаю, як реагувати. Чоловікові відразу повідомила, він дуже радий, але здається спантеличеним. Потім він мені зізнався, що ця новина про вагітність трохи злякала його, адже це така відповідальність.

Приходжу додому, заводжу в міжсобойчику першу свою темку про мою вагітність. На наступний день їмо з чоловіком в Гармонію, потрапляємо без всяких черг до Храмушин. Вона ставить термін 8 тижнів.

Тут почалися вагітні будні. Всю вагітність описувати не буду, скажу тільки те, що пройшла вона у мене ідеально, і тільки тому на облік я встала в 28 тижнів. У 14-15 тижнів з чоловіком злітали до Греції.

ПДР 14 грудня, за УЗД-18 грудня. З останнього прийому лікаря я вийшла з усвідомленням того, що не бачити мені природних пологів, так як синулька мій вирішив просидіти на попці до переможного кінця; в руках у мене було направлення на госпіталізацію на 6 грудня.

Пологовий будинок

Зазначу, що народжувати я вирішила за пропискою, тобто у своєму місті Зарічному. Завідуюча Гореванова Наталія Степанівна-золотий лікар і чудова людина, вона мені операцію і робила. Величезне їй спасибі за все!

Пролежала в палаті рівно тиждень, треба сказати, що з сусідками мені дуже пощастило, з посмішкою згадую це тиждень, проведений у патології.


Призначили планово кесарів розтин на 13 число, якщо раніше сама народжувати не почну.

Пологи

О 6 ранку мене розбудили, щоб зробити клізму. Потім я завалилася спати далі. Близько 10 години ранку мене покликали в передпологову, там я лягла на каталку і повезли мене в операційну поверхом нижче. Там мене перекинули на операційний стіл, поміряли тиск. Прийшов анестезіолог, розповів про спінальної анестезії, зробили мені укольчик. Лікар опинився з гумором, веселив мене, поки не прийшла лікар. Тут почали підтягуватися всі інші дійові особи: медсестри, неонатолог та Наталя Степанівна.

Почалася операція. Я була абсолютно спокійна, жартувала, сміялася, не нервувала. Хочу зазначити, що такий позитивний настрій дає 90% успішної операції, я в цьому просто впевнена. Та й потім було приємно, коли лікарі приходили, і говорили, що все б були такими породіллі-веселі і спокійні.

Відчуваю, що живіт почав ходити ходуном, дивлюся, до мого живота підносять таку штучку, куди малюка потім покладуть.

І тут я бачу, що малюк-то вже на столику, помітила пуповину і пісюльку-ну точно-хлопчик! Запищав він відразу ж. Потягли його в палату. Поки зі мною розбиралися далі, прийшов анестезіолог, сказав, що хлопчисько народився в 48 см і 3350 гр. Поставили 8/9 балів по Апгар.

Операція закінчилася, йшла вона приблизно хвилин 35. Бригада мені сподобалася вся без винятку, величезне їм все спасибі!.

Мене привезли в нашу з малюком палату. Тут ми з ним і познайомилися ближче. Дивлюся, копія тата, ім'я Емін йому підходить - так і назвали. Через тиждень нас виписали, тепер ростемо і тішимо маму з татом.