Чолочкою. Квітневий райок ....

Завжди носила чолочку, виглядало по-дівчачому, а нині ось як клацнуло: вже, мабуть, несолідно. Стала дамою, прикро, але все ж - на дівчинку несхожа. Шістдесят кеге, і теде, і тепе, ну так що ж? Квітень, крапель, качаю качель, старший регоче, дрібний лопоче - до мами хоче. Їм-то я, душа, завжди гарна, хоч з чолочку, хоч без, хоч з завивкою «дрібний біс».

Їм вдома рай-райок, а мені просто каюк, от і кропаю райок, - як для мозку пайок, щоб не засох. Ох!

Дітки - краще немає і не треба, та ось засада: я не тільки мама, але і - вперто - дама, на хвилиночку! А краще - трішки дівчинка з чолочку.


Треба з нудьгою кінчати. Нудно мені гойдалки качати, кефір отримувати на «молочку», по кнопках стукати молоточком. Я ще й особистість - крапка! А що особистість - вважає готівку (поболе б!), Тупить на форумі; на жаль, не у формі, бере участь у конкурсах, та щось не в призах.

Прошу добавки, приймаю ставки: відросте чолочкою чи все-таки ножиці - клац, і - з привітом, сірий вовк?