Карамельні корони.

У деякому царстві, у деякій державі жили були король з королевою. У них був свій величезний красивий замок-палац. І в цьому палаці у короля і королеви зберігалися гарні речі і 500 корон з різними каменями.

У тому королівстві в році п'ять сотень свят та урочистих дат. І на кожне такий важливий захід король з королевою повинні були надягати нові корони. Це були дуже справедливі і добрі правителі і був ще у них син-принц. Веселий і активний хлопчик.

Одного разу він так розігрався, що розгубив всі-всі камені з усіх корон! Ну й діла! Король з королевою трохи засмутилися, звичайно, але так як вони були шляхетного походження, вирішили дати синові своєму шанс виправити становище.

Саме днями влаштовувався прийом на честь п'ятисотий свята і король з королевою ну просто не могли піти в коронах без каменів!

Принц теж засмутився через те, що батьків підвів, але він придумав, як бути.


По-перше він покликав кращого детектива, щоб той відшукав і приніс усі камінці. Але це, самі розумієте, дуже довго і копітка це робота - кожну шпаринку перевіряти. А свято ж на носі!

Тому, по-друге, стало бути, принц покликав кухаря, щоб той зробив камені-замінники з карамелі. Адже робив ж частенько кухар барвистих півників карамельних.

От і впорався наш юний принц із завданням. Король з королевою пішли в корона з камінням, тільки замість рубінів і алмазів у них блищали цукерки. Ніхто нічого не помітив, тільки королівський ювелір підозріло примружився, але нічого не сказав з пристойності.

Пізніше, звичайно, всі камені знайшлися, завдяки всюдисущому сищикові. Але от 500-е свято з тих пір в королівстві святкують з цукерками в коронах. Така пішла з тих незапам'ятних пір традиція.