Нашим милим супутницям життя ....

Нехай птахи співають і дзвенять нехай капели,

Нехай теплої весни відкриваються двері.

І сонце нас гріє своїм промінням,

А там, де промінь сонця, немає місця смутку.

Вже не виблискують діамантами крижинки,

А в повітрі чистому, як крапля сльозинки,

витають п'янкі аромати квітів

І cладкіе запахи жіночих парфумів ...

Ах, милі супутниці наші, по життю

Нам з вами йти так легко і світло,

Нам з вами не стра'шни ні сніг і ні зливи,

Нам з вами завжди добре і тепло.


Ви світлої посмішкою нам шлях осяяли

І ніжною любов'ю ви нас обдарували,

Серця зігрівали в люти'е морози,

О, як гарячі ваші жіночі сльози ...

Як часто вони обпалюють вам особи,

Вони палять нам душу ... А ви не знали??

Ми в ці миті готові розбитися!

Аби прибрати з ваших очей слід печалі ...

Без вас наше життя холодна і пуста,

Без вас життя йде, приходить туга,

Без вас мрії наші кайдани снами ...

Спасибі за те, що ви є, що Ви з нами!