Як з'явилася Манечка))).

Отже ... почалося все з виявлення на тесті двох смужок ...))) сказати що розгубилася, це значить не сказати нічого))) але не злякалася .... )) Повідомила тоді ще не чоловікові про новини ... спочатку переживала .... а він так зрадів)) у загальному понеслася в консультацію .... доктор відправила на УЗД ... Прийшли ... трясло так, що не передати))) Узістка подивилася ... уважно так ... і сказала плід 1, 22 мм))) виходжу, розповідаю коханому .... він так задумався трохи і видав: Як швидко діти ростуть!! у нас вже цілих 22 мм ))))) сміялися довго потім))) і почалося .... токсикоз до 8 тижні був такий, що за тиждень схудла на 5 кг. сукню весільну практично звалювалося ..... поклали на збереження .... ніколи не думала що зможу за день випивати по 5 літрів води ... але іншого виходу не було .. і ось полетіли тижні .....
12 тижнів ... друге узі ... пішли разом з чоловіком. заходимо, лягаємо .... і тут нам показують чоловічок ....))) який як би розглядає свої пальчики нам махає))) типу привіт, предки)))) сфотографітровалі))) бабусям показали .... А от на рахунок статі нічого не сказали) ) не розглянули, але нам і неважливо було)))
штовхати ми почали в 15 тижнів. причому саме штовхати ...))) спочатку звичайно це так приємно ... легенькі піночкі такі ... а от пізніше .... пізніше все стає набагато серйозніше))) і смішніше))
третій узі. 22 тиждень. пішли робити платно))) Які у нас щічки))) сказав узіст))) а подбородочек !!)))) лапочка дочка сказав чоловікові!! а той так посміхнувся і сказав)) сам мовляв бачу)))) бо всі дослідження проеціровалось на величезний екран на стіні)) так що ми всі розглянули уважно, та ще й на диск все це записали, так що ще й бабусі з дідусем подивилися))) а ми там так посміхалися, пристрасть )))!!!!!
і тут почалися маленькі неприємності ... почала боліти спина .... доктор сказала ходити в бандажі ... сходила, купила .... але ходити в ньому не змогла ... ще гірше ніж без нього .... доводилося терпіти ....
пузіко росло як на дріжджах))) так здорово)) поки було не дуже важко .. ляжеш на спину .. а тебе дочка зсередини так подпінивает ..))) а коли тато приходив з роботи взагалі свистопляска починалася))) живіт ходуном на всі боки)) А тепер поки чоловік не погладить)))
так ми до 34 тижня доходили .... пішли на 4 узі ... туди ж .... доктор подивився ... і каже ... що я такими темпами слоненяти пику, бо як ми на 1.5 кг більше норми ...)) ну ми власне на дюймовочку і не розраховували ..)) самі то не маленькі)) я 175 і чоловік 186)))) і з новими фотками додому)) радіти)) і донька з нами раділа)) ??стрибала і скакала))
а ось в 36 тижнів поклали нас з донькою зберігатися .. так, про всяк випадок. .. а мені так не хотілося в родддом ... але довелося ... обкололі нас папаверином, і додому відпустили.
і ось настав 39 тиждень ...)) тягати пузіко стало вже неможливо ... хоча за розмірами він і невеликий то власне був ...)) зібралася вже в пологовий будинок .. . думаю у четвер піду здаватися ...))) а тут в ніч на середу не спала майже ... спину тягнуло .. протівненько так тягнуло ... поїхали в середу ....
про приймальне відділення писати не буду, хоча там свої приколи)))
в загальному поклали нас ... і кличуть на огляд))) ххочу відступити і сказати про доктора) )) фахівець вона золотий, але як дивиться ... в загальному після її огляду довше ніж через 3 години ніхто не народжував))) ну я і думаю ... добре, сьогодні і народжу))) Кста!! пологів не боялася ніскільки! тому що зрозуміла, що назад вже дороги немає, і не буде, кесарів не хочу, а саме вже точно не розсмокчеться ))))))))) так що йшла спокійно, навіть жартували ще з доктором)))
в загальному подивилися нас ... відчуття незабутні ... і каже ... так ти ж народжуєш! розкриття 2 см)) а я так ще здивувалася ... ні сутичок .. нічого ..))) ну і добре думаю)))
загалом у середу нічого не вийшло, чого я щиро здивувалася .... причому не менше ніж сама доктор)) а от у четвер ... в четвер з ранку мене кличуть на огляд .... подивилася ... і питає: сьогодні народжувати будеш? на що я анітрохи не сумніваючись відповіла ТАК. після чого доктор, дістала пробку!!)) сама)) подивилася, і каже ... ну що, класична пробочка така)) топай говорить на клізму ....


це єдине що мені відверто не хотілося робити ... тому що. .. загалом все чудово розуміють чому ))))
А тепер півгодини на горщику, і в родову))) поставили укол синестролу ... на ефірі ... райські відчуття скажу я вам ..))) ну і сказали ходити ... включила я собі музику, і ходжу, танцюю))) акушерка сміється, і каже щоб сили поберегла))) а мені так добре ... схваточкі через 3 хвилини, неприємно звичайно, але терпимо .... через півгодини втомилася і вирішила прилягти, зробили другий укол, болючих зараза .... начла провалюватися в сон .... морозить початок ... прийшла доктор ... проколола міхур ... води хлинули прямо .... і прям їй на халат .. а мені так незручно стало .. кошмар ...
потім зробили третю укол ... ще раз подивилася доктор .. і сказала ставити ще й крапельницю ... сутички вже приблизно через 20 секунд і довгі такі ..... не скажу що особливо приємно, але не так щоб благим матом кричати))) лежу розгойдувати, і дивлячись на родове крісло, уявляю, як на нього вповзати буду ....))) аж засміялася ...)) акушерка теж посміхається. .. так, каже весела у нас породілля сьогодні)) а мене сміх розбирає ... ось до сліз аж))) а тут сутички ще .... картина така ... в сусідній родової дівчина кричить, ну боляче людині .. .. а я ржу лежу .... смішні сутички у мене вийшли .... ))) Поставили крапельницю .. метелика ... накочувати стало серйозніше ... але все одно кричати як то незручно було ... та й дихати треба було ... коли правильно дихаєш сутички ще більше полегшуються))
знову прибігла доктор ... а мене якраз подтужівать початок)) ну говорить поїхали))) на ліжку ятужілась рази 3 .... потім кажуть чвалай на крісло ))))) ну я знову посміхатися початку))) дещо як залізла на крісло .... ну думаю, точно поїхали)) мені притримували ноги, і гворил що і коли робити ... тому як дитина у мене перший .. і я толком то нічого не знала .... так на 3 потузі народилася донька !!!!)))) 3430 і 53 см. а обіцяли слоника !!!)))) живіт відразу впав .... як Нерон став .... я навіть розгубилася ... через 5 хвилин народився послід .... а маленька моя похникала так, і оченятами початку в різні боки водити ..)))) диво таке))) а в мене сльози на очах .... щастя і правда повні штани ....))) акушери запитують ... як назвете ... а я й не знаю))) кажу, треба щоб ми з чоловіком разом подивилися, і назвали ... я спочатку хотіла Варею назвати .... але ... ну не схожа вона на Варю)))) тут мені доктор телефон дала .. оповісти говорить .... дзвоню чоловікові .... і відразу так було сказано що він тато ... А він як закричить!! УрААААААААА! я аж злякалася ... тільки коли говорить встигла ....?? а я йому тільки в 8 ранку дзвонила ... і сказала що не народжую ще)) в загальному так вийшло, що ніхто і не знав що я народжую)) у загальному наступні 2 години ми з донькою лежали і дивилися один на одного)) )) потім її до грудей приклали))) так здорово ... та й молозива у мене багато було))) вона задоволена відразу така стала))) і поїхали ми в палату))
обмовлюся що розрив у мене один був, та й то зовні ... 2 мм))) без наслідків у загальному))
приїхали ми ... а тут і тато наш наспів))) я встала ... ноги трусилися звичайно .. і таке відчуття що щас всі нутрощі випадуть ... але лежати не хотілося абсолютно ...)) ми обнялися .. і стоїмо, дивимося на нашу Манечку ))))) а вона спить собі і спить))) чоловік мене погодував з ложечки ... і додому поїхав .. відзначати)))) а ми спали до наступного ранку .... тільки прокидалися іноді і вимагали їсти))) назавтра нам зняли шапочку ...))) вона така волосатенькая виявилася)) весь пологовий будинок дивитися бігав ... а ще ці волоски голочками збираються як у тата прямо ... і вона на воробьішку схожа ))) така мила))) виписалися ми на 5 добу))) пріеххалі додому, а тато наш все купив ... і ліжечко, і коляску)) все все)) та ще й примудрився купити все дійсно і добре і красиве одночасно )))) у загальному пологи для мене пройшли більш ніж позитивно))) чому я щиро рада, і чого бажаю всім всім всім хто чекає появи свого дива !!!!))) дівчинки! не бійтеся народжувати ... це не страшно і не боляче ... принаймні терпимо)))) і ця біль забувається відразу ж, як побачиш свого малюка !!!))) легкої вагітності та пологів Вам))))