Міста.


Гра зі словами, що не вимагає не спеціальних знань, ні реквізиту. При бажанні можна грати з досить малими дітьми, тільки грати тоді треба не в міста, а в щось, більш близьке і зрозуміле дитині - в їжу, домашні предмети, іграшки. Учасники домовляються, в якому випадку грає вибуває - коли здається чи після певного часу. У цій гра теж бажано присутність неупередженого консультанта - дорослого чи довідника.

Один із граючих подумки перебирає алфавіт до тих пір, поки хто-небудь не скаже "СТОП!". Та буква, яка в той момент подумки виголошувалася, стає початковою.

На цю букви той, хто зупинив перебір алфавіту називає місто. Остання буква цього міста стає першою для наступного грає. І так по колу.


Якщо на букву, на яку закінчується назване місто, міст у принципі немає або вони дуже рідкісні (Е, Й, И), першою стає передостання буква названого міста.

Два рази називати один і той же місто не можна.

Якщо учасник на зміг назвати місто, він вибуває з гри. Останній учасник повинен назвати ще одне місто, тоді він вважається виграв. Якщо він не зможе цього зробити, то виграли вважаються всі учасники, які змогли назвати місто після останнього учасника, який не зміг цього зробити. Тобто учасник вважається переможеним, якщо він не зміг назвати місто, а після нього інший учасник зміг це зробити.

Зверніть увагу: Біполярні іонізатори: люстра Чижевського застосування