Якщо дитина лихословить.


Ви в шоці. Незважаючи на всі ваші зусилля стежити за своєю мовою у присутності дитини, ви несподівано чуєте, як ваш ще недавно такий приблизний семирічний син використовує нецензурні вирази. Чому це відбувається?


Є два чинники, що сприяють лихослів'ю вашої дитини: його дорослішання й культура суспільства в цілому. Більшість дітей довідуються ці вирази, спілкуючись зі своїми друзями, в школі, на вулиці і навіть у дитячому садку, або дивлячись невідповідні їхньому віку телевізійні передачі й фільми. Маленькі діти як губка вбирають усі нові слова, часто не до кінця розуміючи їх значення, і надалі намагаються використовувати їх у своїй промові. Коли ж з дитячих вуст вилітає заборонне слово, то зазвичай у дорослих негайно слід різка негативна реакція: ми прагнемо припинити і покарати подібну розбещеність. Внаслідок цього у свідомості дитини недруковане слово знаходить сильне емоційне забарвлення. І надалі дитина буде прагнути навмисно використовувати лихослів'я для того, щоб висловити свою злість або поганий настрій, шокувати дорослих або затвердитися у своїй незалежності.

У підлітків нецензурна лексика набуває роль важливого символу зрілості та незалежності. І якщо вам нецензурні слова здаються неповажними і соромно, то серед друзів вашого сина або дочки, швидше за все, використання подібних слів вважається ознакою крутизни і дорослості. І відмова від лихослів'я часто означає протиставлення себе тому колу людей, до якого хотів би належати дитина. І тоді підліток починає лихословити, щоб не опинитися в колі друзів білою вороною або маминим синочком.

Батькам дуже важливо контролювати свої емоції, коли дитина раптом починає виражатися. Впадаючи в істерику або караючи його фізично, ви можете тільки ускладнити ситуацію. І дарма говорити дитині: « Ніколи більше так не говори! ». Цим ви тільки втрачаєте час, оскільки не вирішуєте саму проблему. Що ж ви можете зробити в цій ситуації?

  • Не реагуйте надто емоційно.



    Не варто впадати в лють, почувши кілька брудних слів. Особливо це важливо стосовно підлітків, які за допомогою лихослів'я відстоюють свою незалежність. Постарайтеся зберігати спокій.

  • Але й не пропускайте подібні слова мимо вух, щоразу звертайте увагу дитини на неприйнятність лихослів'я.
    Не чекайте, поки лихослів'я стане звичкою. Інакше дитина відчує вседозволеність, і потім відучити його від лихослів'я буде набагато важче. При цьому більш дієвим буде покарання дитини в залежності від його віку: можна скоротити час, який він проводить за комп'ютером, раніше звичайного часу укласти його в ліжко, зменшити кількість видаваних кишенькових грошей.
  • Будьте відкриті для спілкування.
    Поясніть дитині, що навіть якщо дорослі й користуються іноді такими словами, є набагато більш прийнятні способи виразити своє невдоволення, розчарування або гнів. І якщо інші люди вживають нецензурні слова, то йому, дитині, зовсім не обов'язково наслідувати їх.
  • Лихослів'я часто є ознакою наявності у дитини більш серйозних проблем.
    Тому, якщо схильність до лихослів'я не тільки не вщухає, але навіть збільшується, це може свідчити, що у дитини може бути не все гаразд з навчанням, або в спілкуванні з друзями, або є якісь інші проблеми. Запропонуйте дитині обговорити те, що його турбує.
  • По можливості захистите дитину від телевізійних передач, де може бути використана подібна лексика.
    Звичайно, це швидше вдасться, якщо дитина ще маленький, більш старшої дитини контролювати важче.
  • І, нарешті, будьте самі прикладом для наслідування.
    Ніколи не вживайте подібних слів, хоча б у присутності дитини. Якщо дитина щодня або час від часу чує, як батьки вживають нецензурні слова, то майже напевно він буде вживати їх сам і, коли виросте, передасть цю звичку своїм дітям.

Зверніть увагу: покриття для спортивного обладнання