Мої висновки після перших пологів.


Прочитала матеріал "робота над помилками". Згадала свої перші пологи і відразу ж вирішила написати. Думаю що це буде корисно і для інших і для мене - дуже хочеться незабаром і другу дитинку.
Прочитала матеріал "робота над помилками". Згадала свої перші пологи і відразу ж вирішила написати. Думаю що це буде корисно і для інших і для мене - дуже хочеться незабаром і другу дитинку. Спостерігаючи в паге м. Києва з самого початку, тому що був сильний токсикоз до 4-х місяців. Відразу ж і домовилася що прийду до них на пологи і буду тримати зв'язок з лікарем, тому що начиталася що у звичайній жіночій консультації страхи ще ті наганяють. Щоправда сама все ж стала на облік, ну відразу і наслухалася.
Висновок № 1 - стану на облік як можна пізніше. Не буду слухати бредні про розвантажувальні дні і вагу дитини. Мене весь час цим лякали, дитина народився 3 300, а я через місяць після пологів залишила собі додаткових 3 кг., Які поки не чіпаю так як ще годую сина.
Висновок № 2 - буду більше стежити за собою. Сидячи на здоровій дієті щадить печінку і нирки можна значно полегшити токсикоз і не підривати здоров'я таким природним процесом вагітності.
Висновок № 3 - зарядка а особливо дихальні упражненіяне зашкодять. При пологах зрозуміла що все прочитане забувається в одну мить, а ось тренування дихання з чоловіком здорово б допомогли. Добре що акушерка зі мною дихала. Знайду йогу для вагітних і буду ходити, а на дихальні вправи обов'язково потрібно записатися з чоловіком.
Висновок № 4 САМИЙ ГОЛОВНИЙ - НАРОДЖУВАТИ ПОТРІБНО З ЧОЛОВІКОМ. У перший раз я не наполягала на його присутності тому що не знала чи потрібен, як це все виглядає, не відіб'є чи це в нього взагалі полювання спілкуватися з дитиною - БРЕД! Наскільки я бачила сам процес то я його практично не бачила, ні крові ні слизу ні інших непірятних моментів.


Тому якщо він просто буде знаходиться поруч зі мною, допомагати і розмовляти мені це дуже по може. А він зовсім по іншому буде відноситься до дитини з самого його народження, тому що приймає в ньому участь.
От щодо знаходження з дитиною в одній палаті - тільки якщо поруч постійно є ДОСЛІДНИЙ помічник, рідна людина. Моя дитина був окремо від мене, але я впевнена що його нічим не догодовували, так як він перших 3 дні мирно сопів, і розбудити його було не можна нічим. Потім весь час годування старанно їв. Я просила щоб не годували в дитячому, домовлялася з сестричками, хоча й так у принципі бачила що він настільки міцно спав спочатку що навряд чи б прокинувся для їх пляшок, а потім був здоровскі голодний перед годуваннями. Натомість поки його зі мною не було я встигала відіспатися (1 раз на день денний сон), зробити масаж грудей і расцедітся (груди були в повному порядку, мед персонал думав що я досвідчена матуся вже народжувала), почала з 3-го дня робити зарядку (потроху, спочатку живіт не чіпала, але результат мені був помітний плюс приплив бадьорості і ніякої родової депресії) ну і гігієнічні процедури - пологи все таки, був 1 шов який потрібно провітрювати, сприяти скороченню матки і т.д.. Мінус окремого перебування - бачила я його звичайно не достатньо, постійно нудьгувала, кілька разів навіть поплакала:). Тому якщо б дозволили бути в палаті з мамою (моїй) і з сином - з радістю погодилася б. Але народжувати я хочу знову у того ж лікаря, виходить що і в тому ж пологовому будинку, а там спільне перебування в палаті не практикується. Тому думаю що до цього треба ставитися філософськи, 3-5 днів не так і багато, нерви собі тріпати не варто, попереду все життя.

Зверніть увагу: повітряні кулі москва