І це було щастя - народження мого синочка.


Вагітність моя була незапланована. Я дізналася що вагітна на четвертому тижні, вирішила захистити диплом, а потім стати на облік. Диплом захистила і пішла стає на облік. Сестра чоловіка розповідала всякі страшилки про токсикозі, про набряки, про її страшних пологах! Вообщем описала що це просто кошмар. Хоча токсикозу я так і не відчула, а всю вагітність зовсім не набрякла!
На першому прийом лікар попередньо сказала дату пологів у 20-х числах грудня і відправив мене на перше УЗД. На УЗД лікар сказав, що термін 8 тижнів, а УЗД роблять тільки в 12 і відправив додому. На повторне УЗД я прийшла в 12 тижнів лікар виявився хорошим і сказав давай порахуємо пальці, чи всі руки, ноги і сказав що з малюком все нормально. Я побачила зовсім маленький клубочок на моніторі з малесенькими рученятами і ніжками! На наступному прийомі лікар уточнила дату пологів-17 грудня і простягнула мені купу папірців-направлення на аналізи і тут почалося: вставання в цьому ранку, а спати то хоца, баночки, скляночки. Купа всяки аналізів так я і пробігала по лікарнях з баночками до 15 тижнів з невеликою перервою на весілля. І от десь на 15-му тижні я почула булькання в животі думала газики (у мене) і сказала лікаря-вона відповіла що це починає ворушиться маля. І з кожним днем ??ворушіння ставали все виразніше. Я ложіла руку чоловіка на живіт щоб він послухав і як тільки він торкався рукою живота-малюк відразу затихав.
Так підійшла 22 тиждень і ми вирушили з чоловіком на УЗД дізнаватися стать. У нас чомусь сумнівів не було що буде хлопчик. І звичайно ж УЗД це підтвердило! Що у нас буде хлопчик було видно за кілометр від монітора! І знову почалися аналізи, баночки і т.д. Вагітність протікала нормально і я стала потихеньку готується до пологів. Ось одного разу ввечері у мене почав боліти живіт-поболить і відпустить. Я стала засікати час між болями і виявилося 30 хвилин, потім 20 хвилин. Кажу чоловікові: «Поїхали в пологовий будинок!». І ми поїхали, привезли мене, поклали в пологовий зал і сказали, чекай лікаря. Прийшла акушерка подивилася мене і каже розкриття на 2 пальці ще рано лежи засікай час я так і лежала засікала, засікала поки не заснула!! Вранці мене розбудили і відправили в палату до вагітних. Я почала плакати а проситися додому, але лікарі сказали розкриття 2 пальці лежи в будь-який момент можуть пологи розпочатися. І я лежала цілий тиждень. Перші два дні плакала дуже хотіла додому, а потім роззнайомилися з дівчатами. Нам було дуже весело ми стали всією палатою ходити на гімнастику для вагітних, вечорами грали в карти і сміялися до сліз поки одну з дівчат не відвезли народжувати-від сміху в неї луснула бульбашка і почалися сутички.


І ось у неділю 16 грудня в мене сильно схопив живіт, я встала і хотіли йти в туалет. А з мене як полилося! Я від хвилювання вибігла в коридор покликала лікаря і мене відвели в передпологову палату, зателефонувала чоловікові що здається народжую. Зайшли запитали сутички є, кажу: «Ні !!!», ну тоді сиди й чекай сутичок так я просиділа пів години і ось вони ураааа!! Я вискочила в коридор і кричу лікарям: «у мене сутички почалися ведіть у пологовий зал!» А вони відповідають: «Рано радієш !!!!». Відвели в родзал і сказали чекай скоро прийдемо. Я швиденько спустилася в палату, зібрала речі, взяла поїсти і повернулася. Через час прийшли лікарі підчепили датчики на живіт так і лежала з ним пів години, потім зняли подивилися говорять розкриття на 5 п'яльці. Ура думаю значить недовго залишилося так з 8 вечора до 11.30 ночі я перечікувала сутички. Ні мені було боляче, але не до такої міри щоб кричати, і плакати. Я покаталася на кульці, повисіла на шведській драбині, дзвонила чоловіку і мамі і думала ну скоріше б уже. У 11 ночі знову зайшли лікарі і подивилися сказали розкриття на 10 пальців (чтолі) вообщем буду скоро народжувати. І ще годину в очікуванні. О 12 ночі зайшли подивилися і сказали давай лягай будемо народжувати. Ой я на це ліжко для пологів злетіла! Між потугами жартувала: «Так у мене сутичка поїхали!!» А вони сміються!! ! О 12.15 ночі народився Андрюха!! Яке це було щастя не передати словами!! Я навіть не заплакала просто лежала і дивилася на маленький клубочок лежить у мене на животі. Я подзвонила чоловіку і сказала що народила вага 3600 і ріс 51 см. А чоловік мені у відповідь тільки: «Та ти що, та ти що, та ти що ... ... !!!». Нас відвезли в палату я поклала Андрюшко поруч і всю ніч не стуляючи очей я дивилася на нього! Боялася дихати, все слухала чи дихає він!! Вранці стала телефонувати чоловікові, а він не бере трубку, підняла на вуха всіх його родичів. Вообщем коли він прокинувся то виявив 120 пропущених дзвінків-пов так він відзначав народження сина!! Ще вранці всією бригадою зайшли лікарі брали у мене пологи, привітали і сказали що ми такого ще не бачили щоб людина за все 5:00 пологів не видав ні звуку, а ще й жартував при цьому! Сказали що коли побачили маленьку дівчинку що йде по коридору, з великим животом думали всі будуть проблеми! А я навіть і не порвалася !!!!
Ось так 17 грудня (до речі рівно в строк як і сказала лікар), 00 годин 15 хвилин з вагою 3600 кг і зростом 51 см у нас з'явився Андрійко. І це було щастя !!!!

Зверніть увагу: повітряні кулі москва купити