Як з'явився мій маленький пташеня.


У цей день нічого не віщувало, що я рожу.Утром я наревелась, тому що моя подруга народила вночі, термін був однаковий, вона вже все, а я походу навіть не собіралась.Ну і щоб підняти собі настрою я пішла стригтися в салон.
У цей день нічого не віщувало, що я рожу.Утром я наревелась, тому що моя подруга народила вночі, термін був однаковий, вона вже все, а я походу навіть не збиралася. Ну і щоб підняти собі настрою я пішла стригтися в салон.Сідя в салоні я раптом відчула, що пузо моє ніби стає кам'яним, а потім отпускает.Ну стає і стає, напевно помилкові схваткі.Так тривало до вечора, в пологовий будинок я не поспішала так як розуміла, що це все таки не схваткі.І ось об одинадцятій вечора в мені щось лопнуло і з мене полилася вода.Ну всі пора ... по дорозі до пологового будинку почалися перейми, больновато! Приїхали, прийом не найпривітніший, ну да ладно (до речі сказати народжувала в 7 пологовому будинку). Подивилися, відправили на верх в передпологовому отделеніе.Прішла, там дівчата лежать охают.Думаю-слабаки, я охати не буду )))))))) наївна! Два ночі лежу, сутички вже болючі, пошли мене дивитися, розкриття маленьке кажуть, лежати тобі ще долго.Нет, на це я не згодна!! начолі ходити .. через сорок хвилин, знову смотреть.Раскритіе хороше,. вітаємо кажуть, народжуєш сама і досить швидко . Пішла знову ходити, через десять хвилин щось дуже болючі перейми почалися, дві простояла, потім понелі, що це потугі.Легла покликом лікарів, не говорять ще рано хвилин двадцять треба почекати, чекаю, дихаю намагаюся не тужітся.Все приїхали за мною, Перелазь на каталку ...


блін як на неї перелесть те, ну де-не як справілась.Повезлі в родовий, там знову перелазити, перелезла.Вокруг купа народу, чоловік десять (молоді лікарі практику проходять) Ну ось перелізла, а там як по маслу, потужила пару раз і народила, дістали Пашу, такого всього фіалетового, маленького, трясуть надомної-Кого, кого народила? Та знаю я кого:)
помили його одягли поклали поряд, надомної теж якісь процедури зробили і пішли, кажуть лежи чекай . Лежу чекаю, десять, п'ятнадцять, двадцять хвилин, нікого немає ... Паша поряд лежить, ротик разівает.Через 30 хвилин прийшла медсестра, поклали на каталку, відвезли в палату, поруч Павлика положілі.Лежім в темряві, поруч, на душі таке щастя не описати словами!
А потім почалося саме противне час у пологовому будинку, три дні до виписки, скукатіща страшна, лежала разом з Лялько, а робити все одно нічого, він поїсть і на бокову. Ось так пройшли мої перші пологи:) У результаті яких, 27 вересня 2008 року в 4:55 ранку з'явився наш маленький малюк!!
Ps А ще дивно поки народжувала, двоє людей з персоналу запитали, натуральний чи є у мене колір волосся) )))) Сказали оч красивий, прям приємно:)

Зверніть увагу: покриття для кінно спортивних споруд