Катерина та Олена, або народження моїх принцес! (У деталях).


Народження дитини - така подія, про який жінка не забуває ніколи! Зараз у мене двоє прекрасних дочок, і в кожної своя окрема історія, але мабуть почну все по порядку! Мені було 19 років коли я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком! Це був 2002 рік (саме його початок). Через кілька місяців нашого спільного життя я завагітніла перший дочкою. Звичайно ж це була незапланована вагітність.
Я й не думала тоді народжувати дітей тому вчилася на другому курсі універу і насолоджувалася життям на повну котушку. Та й сам тест на вагітність я зробила заради приколу, у мене була невелика затримка (які бували в мене частенько без жодних видимих ??причин) і я вирішила просто «випробувати» - ЯК ЖЕ ПРАЦЮЮТЬ ЦІ ТЕСТИ! Якого було моє здивування коли на ньому по здавалося 2 смуги! Спочатку був стопор, потім захоплення, а потім знову стопор! Нам треба було вирішити безліч проблем - знайомство з батьками, весілля, квартира, навчання і т.д. Вагітність протікала неважливо. Почалося все з жахливою нудоти, потім до неї додалася біль, втома і апатія. Хотілося все кинути, був страх набрати зайву вагу, а про дитину я взагалі тоді мало замислювалася (не як ТАКИМИ дурами ЯК Я). З собою я нічого не могла вдіяти. Всі подруги гуляють по барах, шинках, а я сиджу і нудно. Можливо позначилося і те що не було кому просто мене підтримати, не було в оточенні вагітних подруг. Ну не буду себе виправдовувати - була ось така дурочка! У 19 тижнів мене поклали на збереження через гіпертонусу матки, що і узі підтверджувало. Потім на узі поставили патологію нирок плода (діагноз не підтвердився після пологів). І ось я і без того нервова і засмикана на тлі хронічного токсикозу стала ще в добавок страждати докорами совісті. Вообщем був просто морок. Вага я ніяк не набирала (7-8 кг за 9 міс), мене весь час нудило. У 30 тижнів я так втомилася що вже просто мріяла про пологи. Мій організм кричав СОС, я мучилася купою проблем і про дитину думала дуже рідко. Але ось одного разу прокинувшись рано вранці я відчула себе як то по-іншому! Захотілося не ходити в універ, побути вдома, подумати про дитину! Я так і зробила. Але довго спати я не змогла, мене страшенно мучили думки про невипраними білизна, немитих підлогах, брудний посуд. Мені терміново захотілося зробити перестановку меблів, всі мити, чистити, драїти, скребсті! Вобщем доубіралась я до нестями і в мене почали підтікати води! Але мені і в голову не стукнуло що скоро пологи. Потім ще я конем скакала по місту і тягала сумки з продуктами. Увечері чоловік прийшов з роботи і ми лягли спати. Тут і почалося все найцікавіше. У мене почалися стрімкі пологи! А це просто жах. Спочатку лопнув міхур і полилася вода. Я вся затреслась, бігаю, кричу, хапаю всі подрят, не знаю з чого почати. Чоловік теж бігає як ошпарений. Так пробігали ми аж 2,5 години. І потім мене як скрутить! Далі все як у тумані! Які там інтервали між переймами, все злилося в одну велику родову біль. Викликали швидку, прибули в пологовий будинок (благо він поруч з будинком), по прибуттю в мене зафіксували повне розкриття шийки (розкрилася вся за якихось 10 хвилин). Це було пекло! Повзаючи рачки в приймальні пологового будинку я підписувала якісь папери і відповідала на всякі дурні запитання на кшталт: «Чим хворіли в дитинстві?» Потім мене не миту, не голену і без клізми в пологовий зал і відразу на стіл. Ну я там звичайно ж начудив. По-перше через біль в мене сталася істерика, я кричала що щось на кшталт - «убийте мене». Ще по дорозі в пологовий зал я билася головою об кожну стіну (думала легше стане). Сльози лилися рікою, здавалося - це не скінчиться НІКОЛИ! Тут мені захотілося за великим, довелося робити це, лежачи на підставлену мені папірець. Ну загалом через 40 хвилин від початку сутичок я народила свою Катюшка! Вона вискочила з пронизливим криком і перше що мені кинулося в очі - це її маленька треугольненькая попка! Я подумала - ЕМБРІОН! До цих пір не знаю чому мені це стукнуло в голову! А далі серце моє затремтіло! Я побачила свою красуню і життя знайшла зовсім інший колір! О Боже це ж мій скарб, моя дівчинка! Вона народилася 23 листопада 2002 року в 2 години 20 хвилин ночі.


Її вага 2850 і зріст 51 см. Це були мої перші пологи. Пологи без ускладнень! На 5 день нас виписали. І так як дитина відчував дефіцит вітамінів, білків і мікроелементів під час вагітності - у нас була встановлена ??м'язова гіпотонія і група ризику по ЦНС. Але слава Богу все обійшлося. Минуло 3 роки, я закінчила університет і в мене дозріло гостре бажання завести другу дитину! Тут ні а якому заліт і мови не йшло. Другу вагітність я ретельно спланувала і ось через кілька місяців на тесті здалося 2 заповітні смужечки. Це було щастя, я літала на хмарах, всі думки були тільки про мою малюка! Ця вагітність нічим не нагадувала попередню - ніяких токсикозів, погроз і паталогій. Я навіть ГРЗ ні разу ні захворіла! Всі мої показники були виключно в нормі, Узі плода також говорило про його відмінне здоров'я! Матка росла дуже швидко! Мою вагітність стало видно на терміні 13 тижнів. Я добре додавала у вазі (18 кг за 9 міс). До кінця терміну стала схожа на велику сардельку з величезним пузиком! І ось настала 35 тиждень вагітності. На черговому прийомі у лікаря мені рекомендували лягти в пологовий будинок на збереження тому матка стала дуже чутливою. Я відмовилася, вирішила чекати пологів удома! У ніч з 15 на 16 жовтня я відчула «що то мокренькой»! в туалеті (перепрошую за подробиці) виявила невеликий сгусточек слизу з кров'ю. Ну і вирушила у пологовий будинок. Там мене зустріли, оглянули і сказали: «Ну що, будемо зберігати далі!». Я так засмутилася, думаю - встряла! Це було в 7 ранку. Приблизно до 12 години у мене почалися невеликі схваточкі - раз на 20-40 хвилин. Ну а я звичайно ж всіх на вуха поставила і попередила - мовляв народжую я дуже швидко. Першого знаєте за 40 хв народила, а другий кажуть в два рази швидше лізе. Лікарі все забігали, давай мене дивитися, але ніякого розкриття не виявили. Час йшов, ми пообідали, потім повечеряли, пройшов вечір, а я все чекаю! Приблизно до 10 вечора стало прихоплювати трохи хворий але все ж у повніше терпимо. На той момент розкриття було 4 см (теж не густо). О 12 ночі біль посилилась і мене повели в пологовий зал. Привели, поклали на ліжко і потім вкололи мені такий чудовий укол від якого я просто відрубав без задніх ніг. Але не пройшло і 20 хв як у мене лопнув міхур. Я прокинулася, зрозуміла що треба про це повідомити і попленталася зигзагами в коридор. На мій нечленороздільний поклик прибіг лікар, а що там він робив пам'ятаю смутно. Здається підставляв судно і збирав у нього залишки окоплодних вод. Відразу зауважу - коли лопається міхур настає таке полегшення що й словами не опишеш. Але не довго воно тривало це полегшення! Хвилин через 40-50 у мене почалися такі Таскі що просто ненадісланих! Прибігли акушерки, включили світло і сказали: «Ну що Зая, народжуємо !?!». Чого тільки я ні витворяла за що залишився годину! Повзала, стогнала, рвала на собі волосся (при цьому зняла шпильку і закинула її в найдальший кут) рвала подушку, кидала матрац, штовхала ліжка, кидалася на рід стіл, але нічого мені не допомагало! Лікар подивився шийку і повідомив - відкрилася на 6 см і призначив мені вколоти новокаїн для посилення відкриття. Це був самий мерзенний укол в моєму житті. По перше від нього відразу занудило, закрутилася голова і виникло таке відчуття що шийку матки моєї просто хто то роздирає руками. Я готова була задушити цього самого лікаря! Хвилин через п'ять пішли потуги, я почала голосно тужиться, на мій «клич» збіглися акушерки, посадили мене на стіл і я народила на 3 потузі! Моя Ленуська виявилася покритою товстим шаром первородного мастила із за чого була абсолютно білого кольору, вона так голосно кричала що я навіть злякалася. Дівчинка виявилася ідеально здоровою 9-10 балів за шкалою Апгар! Важила 3650 г при рості 53 см. Сталося це 17 жовтня 2006 року в 3 години 10 хвилин ночі! Зараз вона мирно сопе в своєму ліжечку! Я відчуваю себе найщасливішою на світі! Адже зле бідно але в мене тепер є дві чудові донечки яких я дуже люблю! P.S. років так через 8 збираюся йти в третій раз, але тепер хотілося б хлопчика!

Зверніть увагу: водяних теплих підлог