Дві принцесою.


Спочатку розповім як я дізналася, що стану мамою. Під час новорічних канікул 2006 року, я як завжди захворіла (з дитинства хронічний бронхіт) і цілий місяць пропрацювала з температурою, нежиттю і кашлем. Спасибі нашій бабусі, моїй мамі, яка забрала мене за шкірку з роботи й відвезла в поліклініку.
Лікар терапевт Навиписував пілюль з мікстурами, і раптом, так про між іншим запитала не вагітна я? Я задумалася, позгадувати, порахувала і нарахувала затримку на 2 тижні. Пішла на УЗД, довго-довго мені водили по пузу, сказали що вагітна, але що то тітка дохтора там так довго шукала, і вирішила зробити інше УЗД (самі розумієте яке) і знайшла в мені 2 Лялько. Це сталося 14 лютого, і ця новина стала найкращим подарунком для нашого тата на День Св. Валентина а для мене це був подарунок до дня народження (16 лютого). Вагітність моя, я навіть і не очікувала, протікала легко, влітку коли з-під пуза я не бачила своїх ніг, у мене навіть набряків не було, хоча пила рідини неміряна. Начитавшись всяких статей про двійнят я зробила висновок що з'явитися на світ мої кнопочки повинні раніше. У 36 тижнів лягла в пологовий будинок, завідуюча пологовим будинком подивившись мене сказала що народити я можу сама (без кесаревого) так як доньки приблизно по 2.5 кг. і обидві лежать головками вниз, а якщо що щось піде не так то мене обов'язково прооперують. На тому і порішили. Почали мене стимулювати, півтора тижні повтикалі мені уколів, результату не було, а термін то вже 38 тиждень пішов, діткам в пузі то тісно, ??а на світ білий вилазити не хочуть.


І ось 14 вересня в 7 годині ранку мені прокололи міхур (було страшно, але зовсім не боляче). Я ще проспала у передпологовій до 11 годин, сутичок не було, навіть натяків ніяких. Поставили крапельницю, почалися перейми, розширення немає, поставили іншу крапельницю (сильніше), розширення все одно немає, а сутички стали моторошно хворі, лежачи перенести цей біль було напевно з мого боку героїчним вчинком. Вставати і сидіти через крапельниці не можна було. Де щось близько 4 годин вечора лікар мене подивилася і вирішили мене кесар. Поки готували операційну минула година, для мене він тривав вічність. Дійшла ... лягла ... заснула. О шостій годині вечора відійшла від наркозу і мені сказали що в мене народилися дві дочки, закричали відразу, розумничка мої. Лерочка 2.460 кг., 49 см. і Викула 2.380 кг. 47 см. Побачила я своїх кнопочок тільки на наступний день, такі крохопулічкі, але самі найулюбленіші і красиві на світі дві принцеси. Ось зараз пишу цю історію, а тато наш гуляє з доньками. Часом ловлю себе на думці про те як я вже втомилася, що мені нічого вже не хочеться, але варто лише підійти до ліжечок і побачити як мої малявачкі радіють мені, сміються в голос і агукають, то відразу розумієш яке ж це все таки щастя бути МАМОЮ !

Зверніть увагу: тепла підлога під ламінат