Народження Оленки.


Цього разу вагітність значно відрізнялася від першої. Був невеликий токсикоз. Сильно реагувала на неприємні запахи. І відразу довелося налаштовувати на кесарів розтин т.к рік тому мені робили лазеркоагуляцію на очах і окулісти боялися за мою сітківку. Потім я прочитала в журналі дев'ять місяців, що у кого проблеми з очима (судинами очей) їм роблять лазеркоагуляцію і пологи дозволяють природним шляхом.
Але я ризикувати все ж не стала і від кесаревого не відмовилася. 6 січня мені зробили КТГ і воно показало 6 балів. Лікар сказала, що дитина страждає і терміново госпіталізація до пологового будинку. У пологовому будинку виявилося, що КТГ нормальне і я даремно лягла. Стали з'являтися набряки на ногах після довгої ходьби або довгого сидіння. Як полежу, то усі набряки проходили. Це було в 34 тижні. У 36 тижнів зробили УЗД і виявилося що з'явився в дитини другий контур. Що це таке не знаю. Загалом сказали щоб з вагітністю не затягували. На наступний день призначили КС. Увечері мене підготували, зробили укольчик для гарного сну. Але сон особливо не поспішав. Вранці 26 січня повели в родове відділення. Тут-то у мене коліна й затремтіли. Поклали на каталку біля операційної. Потім підійшов лікар і сказав, що сьогодні КС не вийде так як немає у них білизни на планове КС. Я відчула невеликий шок. Стільки налаштовувалася і облом. Білизна все ж знайшли. Переклали мене на стіл і прив'язали. Треба сказати, що на животі я лежати зовсім не могла. А тут живіт став так сильно хворіти і до нього приєдналася спині біль. Стали намагатися поставити катетер. Сказати, що в мене погані вени, це не сказати нічого. До цих пір залишилися два шрами від їх спроб. Треба було перед операцією прокапали два 500г пляшечки. після 10 спроб катетер все ж таки поставили. Підійшов анестезіолог і підняв один бік столу так стало трохи легше лежати. Але поки б я лежала і чекала спустошення цих 2х пляшок я б померла. Але вони мене вирішили пожаліти і після 1-ої пляшки стали вводити наркоз.


У капельнізу зробили укол і стали тримати маску треба мною. Останнє, що я пам'ятаю це те, що закруеілась голова. За відчуттями мене розбудили через секунду. У роті якась трубка. І лікар каже, щоб я дихала сама. А я не можу зробити вдих. Просто не второпаю як це зробити. І говорити не можу, голова каламутна. Живіт трішки поболює. Лікар ще запитав як живіт. Місця в палаті інтенсивної терапії не було і мене залишили в коридорі. Стали колоти знеболюючий. Самопочуття добре, тільки спати хочеться і слабкість, а ще сильна сухість у роті. Але пити не можна. Сказали, що народилася дівчинка зростання 53 см і вага 3850г. А на голові можна хвостики зав'язувати. До речі сказати під час вагітності страшенно мучилася печією. Відразу зателефонувала усім рідним і ізнакомим. Увечері перевели в палату інтенсивної терапії. Так добра медсестра принесла довгоочікувану воду. На ранок спустили в післяпологове відділення і ввечері принесли мою крихітку. Вона виявилася такою золотком. Грюдь відразу стала смоктати з такою жадібністю. На цьому все хороше закінчилося. На 3 добу у неї під пахвою виявили якісь гнійнички і відвезли її до лікарні. А я залишилася ще на 3 дні в пологовому будинку. Сліз наплакала напевно ціле відро. На 6-а доба мене виписали і я поїхала в лікарню до моєї доні. Через 2 тижні на нас виписали додому здорових і щасливих. У лікарні після відлучення Оленки від мене була проблема відновлення ГВ. Леночка просто забула, що треба робити з грудьми. Але через кілька днів мого наполегливого давання їй грудей перед годуванням в нас все вийшло. Ганнуся дуже любить Оленку. Ревнощів немає ні крапельки. Вона співає їй пісеньки, розмовляє з нею, допомагає мені її перевдягати. Я щаслива мати двох чудових доньок. Для себе я відразу вирішила, що не зроблю жодного аборту. Тому якщо нам бог подарує ще одного малюка ми його обов'язково народимо і виростимо чого б нам це не коштувало.

Зверніть увагу: догляд за спортивним покриттям