Ганна Бєлова: «Система реабілітації потребує модернізації».


Залишитися в живих після перенесеного інсульту - це ще не все. Потрібно по максимуму відновити втрачені функції, повернути достойне якість життя


Процес реабілітації вимагає величезних зусиль як з боку самого хворого і його родичів, так і з боку медичних працівників. Які можливості надає пацієнтам, що перенесли інсульт, російське охорону здоров'я?


Слово - головному невролога департаменту охорони здоров'я Нижнього Новгорода, заслуженому лікарю РФ, професору, доктору медичних наук Ганні Бєлової .


Все починається з лікування

«Корр.»: - Анна Наумівна, як проводиться реабілітація пацієнтів після інсульту головного мозку?


А.Б.: - Давайте почнемо з того, що ефективність реабілітаційних заходів прямо залежить від своєчасності і ефективності лікування. Зараз у лікуванні інсультів досягнутий справжній прорив: здійснюється федеральна програма організації судинних центрів. Програма була розроблена заступником міністра охорони здоров'я і соціального розвитку Вероніка Скворцова.


Коли Вероніка Ігорівна вперше представила свою програму на суд медичної громадськості, масштабність запланованих у рамках цієї програми заходів здавалося просто фантастикою. Однак зараз мрії стали реальністю. Судинні центри діють у багатьох містах, в число яких увійшов і Нижній Новгород.


«Корр.»: - У чому полягає основна роль судинних центрів?


А.Б.: - Їх створення дозволяє забезпечити головне - надання адекватної допомоги при судинних катастроф в перші години захворювання. Це істотно знижує ризик виникнення важких наслідків мозкового інсульту, грубих дефектів. А чим менше дефект, тим легше з ним справитися.


Дуже цінно і те, що в судинних центрах відбувається самий перший етап реабілітації - протягом першого місяця з моменту стабілізації стану хворого. Чим раніше розпочато проведення реабілітаційних заходів, тим більше шансів на успіх.


Центри оснащені необхідним обладнанням для відновного лікування пацієнтів у гострому періоді інсульту. Є вертикалізатори, пристосування для навчання ходьбі, механотерапевтичний тренажери. Важливо, що в штатному розкладі судинних центрів є фахівці з реабілітації.


Після виписки

«Корр.»: - Якими б чудовими не були судинні центри, пацієнт не може там знаходитися нескінченно довго. Як проводиться реабілітація постінсультних хворих поза спеціалізованих стаціонарів?


А.Б.: - Після виписки зі стаціонару близько 70% хворих, які перенесли мозковий інсульт, мають дефекти різного ступеня вираженості. Для корекції цих дефектів необхідний наступний етап реабілітації.


З 2001 року в Росії діє система допомоги таким хворим у санаторіях. Однак безкоштовно туди потрапляють не всі нужденні. Фонд соціального страхування оплачує санаторне лікування працюючим громадянам, які мають хорошу перспективу повернення до трудової діяльності. Пенсіонери в їх число не потрапляють, хоча інсульт здебільшого - захворювання людей похилого віку.


«Корр.»: - Але якісь ще можливості для реабілітації хворих, перенесли інсульт, у нас існують?


А.Б.: - Працюють центри реабілітації інвалідів. Чудовий приклад - наш нижегородський норця, де є всі умови для проведення реабілітаційних заходів. Однак для того, щоб потрапити в такий центр, необхідно мати встановлену групу інвалідності, а на її отримання потрібен певний час. А адже ефективність реабілітаційних заходів безпосередньо залежить від терміну, що пройшов з моменту виникнення інсульту. Якщо пройшло більше року, дуже мало шансів повернути втрачені функції й навички.


«Корр.»: - Чи можна проводити реабілітацію амбулаторно?


А.Б.: - Після виписки зі стаціонару пацієнт і його родичі отримують необхідні рекомендації для проведення реабілітаційних заходів на дому. Але в поліклініках поки немає відділень, куди б такі хворі могли регулярно приходити на заняття.



Люди цінніше техніки

«Корр.»: - Чому ж у нас до досі немає реабілітаційних відділень?


А.Б.: - Причина цілком закономірна - брак фінансування і відсутність необхідної правової бази.


Амбулаторна реабілітація не входить до переліку послуг, що фінансуються з Фонду обов'язкового медичного страхування. А в штатному розкладі поліклінік недостатньо посад фахівців, які потрібні для проведення відновного лікування хворих, які перенесли мозковий інсульт.


«Корр.": - Що в першу чергу, необхідно для того, щоб такі відділення з'явилися? Напевно, знадобиться дороге обладнання?


А.Б.: - У масовій свідомості існує стереотип про те, що висока вартість реабілітації визначається великими витратами на устаткування. Це не так. Потрібен великий зал для проведення групової та індивідуальної гімнастики з кушетками, найпростішими гімнастичними снарядами й тренажерами. Потрібні також приміщення для занять психотерапією, для навчання побутовим навичкам, для проведення фізіотерапевтичних процедур. Купити все необхідне оснащення нескладно. З цими витратами непорівнянні за значимістю інші - на підготовку та роботу команди професіоналів. Зараз фахівців мало, і практично всі вони зосереджені в судинних центрах.


«Корр.»: - Які саме фахівці там потрібні для проведення відновного лікування?


А.Б.: - Для проведення повноцінної реабілітації потрібна команда досвідчених фахівців під керівництвом невролога. Крім нього до складу команди входять фахівці з лікувальної фізкультури, фізіотерапевт, психотерапевт, фахівці з відновлення мови, ковтання.


«Корр.»: - Де готують таких лікарів?


А.Б.: - Дозвіл на підготовку фахівців з реабілітації мають кілька установ у Москві, Санкт-Петербурзі, Казані. Фахівці, що працюють в нижегородських судинних центрах, а також у санаторіях для пацієнтів, які перенесли судинні катастрофи, пройшли відповідну підготовку, в основному на базі московських інститутів.


Не вірте в чарівні таблетки!

«Корр.»: - Останнім часом ходять легенди про диво-обладнанні, яке ставить людей на ноги навіть після великих інсультів. Ви бували в зарубіжних реабілітаційних центрах. Чи доводилося бачити таке обладнання своїми очима?


А.Б.: - Різних технічних пристосувань дійсно з'явилося чимало, аж до робототерапіі. Але за даними безлічі науково-практичних досліджень, суттєвих переваг від використання робототехніки не виявлено. Головне - не техніка, а досвід, знання і золоті руки фахівців.


«Корр.»: - А що ви можете сказати про ліки, що допомагають швидкому відновленню після інсультів?


А.Б.: - Не варто переоцінювати роль медикаментозних препаратів в плані відновного лікування. За кордоном у період реабілітації застосовують тільки ті кошти, які показані для лікування основного захворювання й профілактики повторного інсульту (знижують артеріальний тиск, нормалізують рівень холестерину крові та ін), а також для симптоматичної допомоги (зняти спазм, знеболити і т. д .). Поки не знайдені препарати, призначення яких би достовірно прискорювало відновлення порушених рухів і мови.


«Корр.»: - Чи з'явиться у нашій країні злагоджена система реабілітації хворих після інсульту?


А.Б.: - Досягнення в цій області вже є, адже пару десятків років тому не було навіть лікарської спеціальності за відновної медицини. Зараз працюють кафедри, де готують таких лікарів, є центри, де ведуться наукові дослідження. Це вселяє надію в те, що цей напрям розвиватиметься.


Впевнена, що логічним продовженням програми судинних центрів повинна стати програма створення центрів реабілітації. Робота в цьому напрямку вже ведеться. Великі надії ми покладаємо на модернізацію в системі охорони здоров'я.