Ринопластика без анестезії: багато болю.

Скальпелі, спиці, металеві шпинделі і повна відсутність знеболюючих - ось так у 19 столітті робили операції на носі. У розпорядженні журналістів опинився медичний довідник 1833 випуску.

Перед нами одна з перших серйозних наукових книг Англії, що стосуються косметичної хірургії носа. Книга називається "Хірургічне керівництво з операцій на носі, а також видаленнях поліпів і інших пухлин з носової порожнини". Це підручник для майбутніх і діючих хірургів, докладне керівництво до дії, яке дозволяє нам у деталях з'ясувати, як саме проводилася ринопластика майже 200 років тому.

Книга містить і натуралістичні малюнки пацієнтів з різними травмами носа, вона дає рекомендації лікарів щодо виправлення носових дефектів. Виявляється, вже в 1833 році незадоволені розміром або формою свого носа громадяни могли відправитися до лікаря для проведення ринопластики . Правда зважитися на це могли не просто заможні, але ще й по-справжньому витривалі люди.


У ті далекі роки ринопластика , як і вся косметична хірургія носа, проводилася без всяких знеболюючих, так як про них в підручники навіть не згадується. Зате кілька разів говориться про те, як важливо асистентам хірурга утримувати пацієнта в нерухомому стані. Можна тільки уявити собі страждання цих нещасних, яких притискали до операційного столу дужі молодці.

Втім, лежати було необов'язково. Ось невеличка цитата з книги: "Пацієнта слід посадити в крісло, руки і ноги зафіксувати ременями. Асистент повинен встати ззаду і щільно притискати голову хворого до спинки. Хірург вставляє невеликий гострий скальпель у ліву носову пазуху аж до початку носової западини, потім робить косий розріз вгору, розпорюючи м'які тканини хряща аж до носової кістки. Повторюємо цю ж процедуру у правій пазусі ..."