Застосування мікрохвильової резонансної терапії при гінекологічних захворюваннях.

Введення
Проблема лікування доброякісних пухлин матки та яєчників кістозних є актуальною у зв'язку із зростанням частоти народження, відсутністю досить ефективних методів лікування. Міома матки - одна з найпоширеніших доброякісних пухлин жіночої статевої системи, у багатьох хворих виявляє тенденцію до зростання. Тривала вичікувальна тактика при цьому виді пухлин не обгрунтована і становить ризик виникнення злоякісного процесу, гормональна терапія не завжди ефективна. Оперативне лікування є радикальним заходом, проте не усуває існуючих порушень, що часто призводить до розвитку пухлин іншої локалізації (яєчників, молочних залоз, щитовидної залози). В даний час встановлено, що в розвитку доброякісних пухлин значну роль відіграють порушення імунної системи на тлі вторинних імунодифіцита, пов'язані з інфекціями - хламідії, мікоплазма, вірус простого герпесу, золотистий стафілокок, вірус Епштейна-Барра і т. д.
Також дисфункції ендокринної системи, психоемоційний стан на тлі хронічних стресів, дисфункції печінки, все це може впливати на розвиток пухлин.
Експериментальні дослідження, які підтвердили імуностимулюючий ефект мікрохвильової резонансної терапії, а також гармонізацію психоемоційного стану та відновлення ендокринних порушень, послужили передумовою для застосування даного чинника в клінічній практиці у хворих з доброякісними пухлинами матки і яєчників.
Матеріали і методи
Усі хворі перед мікрохвильової резонансної терапією проходили обстеження, яке включає:
* Огляд гінеколога;
* Загальноприйняті клініко- лабораторні дослідження;
* Ультразвукове дослідження органів малого тазу на 5-7 та 22-24 дні менструального циклу;
* гістероскопія (при необхідності);
* Імунологічні дослідження: визначення змін лейкоцитарної формули.
Після завершення курсу лікування через 40-45 днів після закінчення другого менструації проводилися контрольні дослідження для оцінки ефективності лікування, а саме:
* Ультразвукова діагностика;
* Дослідження показників імунної системи;
* гістероскопія (при необхідності ).
Для лікування хворих з доброякісними пухлинами матки та кістами яєчників використовувалася апаратура для мікрохвильової резонансної терапії в режимі шуму, свіпірованія (качає частота) з довжиною хвилі від 54 ГГц до 75 ГГц і від 30 ГГц до 300 ГГц.
Тривалість однієї процедури становила 45 хвилин. Зони впливу проектувалися в області акупунктурних точок. Рецептура точок складалася індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням супутніх захворювань, психоемоційного статусу. Мікрохвильову резонансну терапію пройшли жінки - з міомами матки 48 жінок з розмірами вузлів від 5 тижнів вагітності до 12 тижнів. Вік жінок від 30 до 58 років. З кістами яєчників пролікувалися 35 жінок, основна зросла група від 20 до 48 років. Із супутніх соматичних розладів були відзначені наступні: хронічний холецистит, аденоміоз, вузловий зоб, мастопатія, анемія - часто супроводжує при міомах матки.
При кістозних яєчниках супутні захворювання в основному хронічний сальпінгоофорит, амінарея, вегето - судинна дистонія, хронічні інфекції.
Курс лікування 10 процедур. Мікрохвильова терапія проводилася, як монотерапія. Після закінчення курсу лікування, отримані результати мають такий вигляд:
Міоми матки - у 41 пацієнтки явні поліпшення, розміри органа зменшувалися в середньому до 1,5-2,5 см, зникали множинні, дрібні вузлики, великі вузли зменшувалися від 1, 0 см до 2,0 см. У 7 пацієнток динаміка не спостерігалася. Це було пов'язано з тим, що до лікування мікрохвильової терапією, протягом року вузли мали тенденцію до зростання. Після курсу лікування протягом року вузли не збільшилися. Це говорить про те, що лікування направлено на зупинку патологічного процесу.



Кісти яєчників - у 35 пацієнток яєчники зменшилися до нормальних розмірів, кістозні зміни повністю зникли. При УЗ-дослідженні зазначено відновлення структури яєчників, зменшення ознак спайкового процесу.
Окрім лікування основного захворювання, значно поліпшувалися показання по супутніх захворювань. Зменшувався больовий синдром, нормалізувався менструальний цикл, нормалізувався психоемоційний стан, зникали ознаки хронічних запалень придатків, поліпшувалися функції печінки і жовчного міхура.
При аналізі динаміки показників периферичної крові спостерігалося стимуляція лейкоцитарної формули.
Результати та обговорення
Таким чином, проведення МРТ може бути використано як монотерапія, так і в комплексному лікуванні, як єдиний чинник лікування хворих з міомою матки і кістами яєчників. Метод сумісний з гормональною терапією. Використання мікрохвильової терапії в комплексі з гормональними препаратами показано хворим з вираженими порушеннями з боку ендокринної системи. Відомо, що корекція цих порушень за допомогою гормональних препаратів, зокрема, Норколуту, призводить до поглиблення імуносупресії, що й обумовлює доцільність одночасного призначення та мікрохвильової резонансної терапії.
Аналіз показників імунної системи до і після проведення МРТ показав, що даний вид впливу призводить до стимуляції імунітету. Найбільш характерними змінами з боку імунної системи є: збільшення загальної кількості лімфоцитів, загальної популяції Т-лімфоцитів (Т об), а також кількість хелперів (Т м). У той же час кількість супресорів залишався на тому ж рівні або знижувалося. Остання обставина має дуже важливе значення, оскільки веде до нормалізації співвідношень хелперів до супрессорам, що має прогностичне значення, яке багато в чому визначає успіх лікування.
У групі хворих з міомою матки, які отримували МРТ, як єдиний лікувальний фактор, після її завершення відмічено зменшення розмірів пухлини і окремих вузлів в середньому на 10-15%. Крім того, встановлено зниження рівня естрадіолу. У групі з кістами яєчників результати мають більш високий відсоток поліпшення, в середньому 90-95%. До групи входили пацієнтки з рідинними, дермоїдний кістами, дрібно-кістозними змінами яєчників. З полікістозом яєчників в цю групу не входили.
Висновки
Метод мікрохвильової резонансної терапії високо ефективний при доброякісних пухлинах матки і яєчниках не викликаючи побічних дій на організм. Показання до мікрохвильової терапії можуть бути наступні:
* при міомі матки величиною до 12-ти тижнів вагітності;
* при поєднанні міоми матки з гіперпластичними процесами ендометрія (аденоміоз, поліпоз ендометрію);
* в післяопераційному періоді при хірургічному лікуванні міоми матки;
* ретенційні кісти;
* дермоідні кісти;
* хронічний сальпінгоофорит.
Абсолютних протипоказань не виявлено.
Відносні протипоказання:
* вагітність;
* маткова кровотеча;
* хронічні супутні захворювання в стадії загострення.
Література:
1. Девятко Н.Д., Голант М.Б., Бецко О.В. Особливості медикобіологічні застосування міліметрових хвиль. - М.: ІРЕ РАН, 1994.
2. Елбакідзе І.Л. Досвід застосування КВЧ-терапії при гінекологічних захворюваннях. - М.: ІРЕ РАН, Міліметрові хвилі в медицині та біології, 1996 № 7.
3. Методичні рекомендації щодо застосування мм-терапії при різних нозологічних формах. - М.: МТА-КВЧ, ІРЕ РАН, 1992.
4. Запоражан В.М., Реброва Т.Є., Хаіт О.В. та ін Вплив електромагнітного випромінювання мм-діапазону на показники системи імунітету при гіперпластичних процесах матки в експерименті. Медикобіологічні аспекти міліметрового випромінювання. - М.,: ІРЕ АН СРСР, 1987.