Казка - Ранок.

"Тік-так, тік-так", - відраховував час будильник. І раптом: "Бім-бом, бім-бом, вже ранок, пора вста-вать, прокидайтеся, прокидайтеся!" "Прокидайтеся, прокидайтеся, прокидайтеся ... Мама вже постає" - не-чутно рознеслося по будинку-Доброго ранку, - сказали один одному капці.

- Ах, - прокинувся чайник на кухні. - Чашка, блюдце, ложка, цукорниця, заварювальний чайник, вставайте. Пора пити чай, починається новий день.
- Новий день! Дзень! - Проспівали чашка, блюдце, ложка, цукорниця, заварювальний чайник. - Свіжий чай! Дзинь!

Господиня підійшла до плити.

- Уф, - спалахнула конфорка синім полум'ям - Доброго ранку!

У ванній кімнаті поправляла свою щетинку зубна щітка.

- Гей, лежні! - Звернулася вона до своїх сусідів - зубній пасті і милу. - Вставайте! Зараз прийде мама. - Вже ранок-о! - Мрійливо потягнула зубна паста.
- Ранок, - відгукнулося мило прекрасним мильним міхуром.
- А я вже давно прокинулося, - заявило великий махровий рушник.
- Тихіше, тихіше! - Мама вже прийшла.

На плиті закипав чайник, мама вмивалася, а Гладильна дошка стояла в коморі і слухала, як про-збуджує все в домі. Вона вже давно прокинулася, ще до того як пролунав будильник. Прасувальна дошка зна-ла, що вчора мама прала білизну, значить, сьогодні їй - прасувальної дошки - і праска чекає багато роботи. Праска мирно спав на полиці, дошці не хотілося його будити. Він так солодко сопів і напевно бачив дуже хоро-рілі сни. Але, от господиня одяглася і пішла пити чай. Значить, скоро потрібно буде гладити.

- Пане Праска, доброго ранку. Скоро до нас прибуде білизну.
- П-ф-ф, - прокинувся Праска, - доброго ранку, пані Гладильна дошка! Ви дуже люб'язні! - Праска встав і начистив свою підошву. - Що ж, я готовий до роботи.
- Тік-так, тік-так. Ви готові. Праска й Гладильна дошка! Мама вже допила свій ранковий чай, - турбот-ливо проговорили годинник.



- Так, ми готові.

Господиня розклала прасувальну дошку, включила Праска й принесла білизну в тазику.

- Я - перша, я - перша, - промовила шовкова спідниця.
- А я - за спідницею, - сказала шовкова блузка, - нам з нею не можна перегріватися.

Спідниця лягла на прасувальну дошку:

- Мої добрі, здрастуйте, приведете мене , будь ласка, в порядок. Після вчорашньої прання я така м'ята! Тільки обережніше! Ми - речі з шовку - не переносимо жар і можемо зіщулитися. Не обпечіться нас.
- О, не турбуйтеся, ми погладив вас дуже акуратно, - відгукнувся Праска і взявся за роботу.

Він швидко погладив спідницю, і мама повісила її на вішалку, напроти дзеркала. Спідниця була дуже до-вільна своїм виглядом.

- О, спасибі, спасибі, пані Гладильна дошка і пан Праска, я так добре відпрасовані і виглядаю чудово! Ви справжні майстри.

А на прасувальної дошки вже лежала біла блузка і базікала без угаву.

- Мене так учора прали. Випрали дуже чисто. Тільки сильно пом'яли, я дуже зіщулилася.
- Нічого, пане Праска все виправить, - делікатно зауважила Гладильна дошка.

І блузка залишилася дуже задоволена роботою праски і прасувальної дошки.

- А мене, будь ласка, пропарте , - пробасив великий підодіяльник, - і мою сім'ю - наволочки і про-стиню - теж.

Праска розпалився і забігав по постільній білизні. Ось і білизна, чисто випрасувана, акуратно складений у стопку, мама забрала в шафу-Все було пере-гладжу.

- Що ж, вся робота зроблена, можна відпочивати, - промовив остигає Праска.
- Та й я дуже втомилася.
- До завтра, шановна Гладильна дошка.
- До завтра, пан Праска.
- Тік-так, тік-так, - відраховував ранковий час будильник. Мама зайшла в дитячу: "Діти, прокидайся-тесь, пора вставати!".

Бартенєва Інна