Про мошку ....

Дуже маленькі ... "Ріжки" у мошки,
І малесенькі ... "Ніжки" у мошки.
Так пузатенькі черевце,
Ну прям, "літаюча хрюша"!
Тільки мошки не вищать,
А ось хрюшки не дзижчать,
Вони мріють у коритця,
В небеса піднявши рильця:
"Якщо б нам такі крила,
Ми б у хмарах парили ..."
Ну, а наша крихта ... мошка,
З балії "ополоником",
І хлепче, і сьорбає,
Дурних свинок повчає:
-Ви пузаті заспокойтеся,
Не мрійте, протверезити.
Казки це! Е-рун-да!
Не літати вам ніколи ...
Як вона це сказала,
оступилася і впала.
Вивалилася під копитця
І злетіти не може-злиться:
-З свиню поведешся,
З коритця наберешся.
Я трошки полежу,
схудну, полечу.
А над нею сміються хрюшки,
надривати свої черевця:
-Так і ми завжди літаємо,
Наїмося, засипаємо.



А прокинувшись, ми їмо,
А потім, знову летимо.
Полеж трошки мошка,
Відпочинь перед доріжкою.
А прокинувшись-підкріпитися,
Сил набратися, в небо злетіти ...
протуркала мошка мляво:
-Я вчора ще літала!
Або ... Я вчора ... проспала ?...
Дуже маленькі ... "Ріжки" у мошки,
І малесенькі ... "Ніжки" у мошки,
Так розпухло її черевце,
Перетворилася мошка, в "свинку".
Вона хропе біля коритця
І мріє в небо злетіти ...
У цій казці є натяк.
буде прочитаний про запас.
І для тих хто не лінувався,
Повторимо, щоб не забувся:
"Не судіть всіх" по рильце ",
Можна взяти й оступитися ..."

Віктор Буль, viktorbuhl@gmx.de.