Сімейний кодекс.
Глава 7. Законний режим майна подружжя.

Стаття 33. Поняття законного режиму майна подружжя

1. Законним режимом майна подружжя є режим їхньої спільної власності.

Законний режим майна подружжя діє, якщо шлюбним договором не встановлено інше.

2. Права подружжя володіти, користуватися і розпоряджатися майном, що є спільною власністю членів селянського (фермерського) господарства, визначаються статтями 257 і 258 Цивільного кодексу Російської Федерації.

Стаття 34. Спільна власність подружжя

1. Майно, нажите подружжям під час шлюбу, є їхньою спільною власністю.

2. До майна, нажитого подружжям за час шлюбу (загальному майну подружжя), відносяться доходи кожного з подружжя від трудової діяльності, підприємницької діяльності та результатів інтелектуальної діяльності, отримані ними пенсії, допомоги, а також інші грошові виплати, які не мають спеціального цільового призначення (суми матеріальної допомоги, суми, виплачені за відшкодування збитків у зв'язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, та інші). Спільним майном подружжя є також придбані за рахунок загальних доходів подружжя рухомі і нерухомі речі, цінні папери, паї, вклади, частки в капіталі, внесені в кредитні установи або в інші комерційні організації, і будь-яке інше нажите подружжям в період шлюбу майно незалежно від того, на ім'я кого з подружжя воно придбано або на ім'я кого або ким із подружжя внесені грошові кошти.

3. Право на спільне майно подружжя належить також дружину, який у період шлюбу здійснював ведення домашнього господарства, догляд за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного доходу.

Стаття 35. Володіння, користування і розпорядження спільним майном подружжя

1. Володіння, користування і розпорядження спільним майном подружжя здійснюються за обопільною згодою подружжя.

2. При вчиненні одним із подружжя угоди щодо розпорядження спільним майном подружжя передбачається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Угода, укладена одним з подружжя щодо розпорядження спільним майном подружжя, може бути визнана судом недійсною з мотивів відсутності згоди іншого дружина тільки на його вимогу і тільки у випадках, якщо доведено, що інша сторона в угоді знала або свідомо повинна була знати про незгоду другого з подружжя на здійснення даної угоди.

3. Для здійснення одним з подружжя угоди з розпорядження нерухомістю та угоди, що вимагає нотаріального посвідчення і (або) реєстрації у встановленому законом порядку, необхідно отримати нотаріально засвідчена згода другого з подружжя.

Чоловік, чиє нотаріально засвідчена згода на вчинення зазначеної угоди не було отримано, вправі вимагати визнання угоди недійсною в судовому порядку протягом року з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про скоєння даної угоди.

Стаття 36. Власність кожного з подружжя

1. Майно, яке належало кожному з подружжя до вступу в шлюб, а також майно, одержане одним з подружжя під час шлюбу в дар, в порядку успадкування або з інших безоплатним операцій (майно кожного з подружжя), є його власністю.

2. Речі індивідуального користування (одяг, взуття та інші), за винятком коштовностей та інших предметів розкоші, хоча і придбані в період шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, визнаються власністю того чоловіка, який ними користувався.


Стаття 37. Визнання майна кожного з подружжя їх спільною власністю

Майно кожного з подружжя може бути визнане їх спільною власністю, якщо буде встановлено, що в період шлюбу за рахунок спільного майна подружжя або майна кожного з подружжя або праці одного з подружжя було зроблено вкладення, значно збільшують вартість цього майна (капітальний ремонт, реконструкція, переобладнання та інші).

Стаття 38. Поділ спільного майна подружжя

1. Поділ спільного майна подружжя може бути проведений як під час шлюбу, так і після його розірвання на вимогу будь-якого з подружжя, а також у разі заяви кредитором вимоги про поділ спільного майна подружжя для звернення стягнення на частку одного з подружжя у спільному майні подружжя.

2. Спільне майно подружжя може бути поділене між подружжям за їх згодою. За бажанням подружжя їх угоду про поділ спільного майна може бути нотаріально посвідчений.

3. У разі спору поділ спільного майна подружжя, а також визначення часток подружжя в цьому майні виробляються в судовому порядку.

При поділ спільного майна подружжя суд на вимогу подружжя визначає, яке майно підлягає передачі кожному з подружжя. У випадку, якщо одному з подружжя передається майно, вартість якого перевищує належну йому частку, іншого члена подружжя може бути присуджена відповідна грошова або інша компенсація.

4. Суд може визнати майно, нажите кожним з подружжя в період їх роздільного проживання при припиненні сімейних відносин, власністю кожного з них.

5. Речі, придбані виключно для задоволення потреб неповнолітніх дітей (одяг, взуття, шкільне і спортивне приладдя, музичні інструменти, дитяча бібліотека та інші), поділу не підлягають і передаються без компенсації тому з подружжя, з яким проживають діти.

Вклади, внесені подружжям за рахунок спільного майна подружжя на ім'я їхніх спільних неповнолітніх дітей, вважаються належними цим дітям і не враховуються при розділі спільного майна подружжя.

6. У разі поділу спільного майна подружжя в період шлюбу та частина спільного майна подружжя, яка не була поділена, а також майно, нажите подружжям в період шлюбу надалі, становлять їх спільну власність.

7. До вимог подружжя про поділ спільного майна подружжя, шлюб яких розірвано, застосовується трирічний строк позовної давності.

Стаття 39. Визначення часток при поділі спільного майна подружжя

1. При поділ спільного майна подружжя та визначення часток в цьому майні частки подружжя визнаються рівними, якщо інше не передбачено договором між подружжям.

2. Суд має право відступити від початку рівності часток подружжя в їх спільному майні виходячи з інтересів неповнолітніх дітей та (або) виходячи із вартого уваги інтересу одного з подружжя, зокрема, у випадках, якщо інший чоловік не отримував доходів з неповажних причин або витрачав спільне майно подружжя на шкоду інтересам сім'ї.

3. Загальні борги подружжя при поділі спільного майна подружжя розподіляються між подружжям пропорційно присуджених їм часткам.

Зміст