Сімейний кодекс.
Глава 8. Договірний режим майна подружжя.

Стаття 40. Шлюбний договір

Шлюбним договором визнається угода осіб, що вступають у шлюб, або угода подружжя, що визначає майнові права і обов'язки подружжя у шлюбі і (або) у разі його розірвання.

Стаття 41. Укладення шлюбного договору

1. Шлюбний договір може бути укладений як до державної реєстрації укладення шлюбу, так і в будь-який час в період шлюбу.

Шлюбний договір, укладений до державної реєстрації укладення шлюбу, набирає чинності з дня державної реєстрації укладення шлюбу.

2. Шлюбний договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Стаття 42. Зміст шлюбного договору

1. Шлюбним договором подружжя має право змінити встановлений законом режим спільної власності (стаття 34 цього Кодексу), встановити режим спільної, часткової або роздільної власності на все майно подружжя, на його окремі види або на майно кожного з подружжя.

Шлюбний договір може бути укладений як щодо наявного, так і щодо майбутнього майна подружжя.

Подружжя має право визначити у шлюбному договорі свої права і обов'язки по взаємному утриманню, способи участі у доходах одне одного, порядок несення кожним із них сімейних витрат визначити майно, яке буде передано кожному з подружжя у разі розірвання шлюбу, а також включити в шлюбний договір будь-які інші положення, що стосуються майнових відносин подружжя.

2. Права та обов'язки, передбачені шлюбним договором, можуть обмежуватися певними строками або ставитися в залежність від настання або від ненастання певних умов.

3. Шлюбний договір не може обмежувати правоздатність або дієздатність подружжя, їх право на звернення до суду за захистом своїх прав; регулювати особисті немайнові відносини між подружжям, права і обов'язки подружжя щодо дітей; передбачати положення, що обмежують право непрацездатного потребує чоловіка на отримання змісту; містити інші умови, які ставлять одного з подружжя у вкрай несприятливе становище чи суперечать основним засадам сімейного законодавства.


Стаття 43. Зміна і розірвання шлюбного договору

1. Шлюбний договір може бути змінений або розірваний у будь-який час за згодою подружжя. Угода про зміну або про розірвання шлюбного договору вчиняється в тій же формі, що і сам шлюбний договір.

Одностороння відмова від виконання шлюбного договору не допускається.

2. На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на підставах та в порядку, які встановлені Цивільним кодексом Російської Федерації для зміни та розірвання договору.

3. Дія шлюбного договору припиняється з моменту припинення шлюбу (стаття 25 цього Кодексу), за винятком тих зобов'язань, які передбачені шлюбним договором на період після припинення шлюбу.

Стаття 44. Визнання шлюбного договору недійсним

1. Шлюбний договір може бути визнаний судом недійсним повністю або частково з підстав, передбачених Цивільним кодексом Російської Федерації для недійсності угод.

2. Суд може також визнати шлюбний договір недійсним повністю або частково на вимогу одного з подружжя, якщо умови договору ставлять цього чоловіка надто несприятливе становище. Умови шлюбного договору, що порушують інші вимоги пункту 3 статті 42 цього Кодексу, є нікчемною.

Зміст