Сімейний кодекс.
Глава 12. Права та обов'язки батьків.

Стаття 61. Рівність прав та обов'язків батьків

1. Батьки мають рівні права і несуть рівні обов'язки щодо своїх дітей (батьківські права).

2. Батьківські права, передбачені цією главою, припиняються після досягнення дітьми віку вісімнадцяти років (повноліття), а також при вступі неповнолітніх дітей в шлюб і в інших встановлених законом випадках набуття дітьми повної дієздатності до досягнення ними повноліття.

Стаття 62. Права неповнолітніх батьків

1. Неповнолітні батьки мають права на спільне проживання з дитиною та участь у її вихованні.

2. Неповнолітні батьки, які не перебувають у шлюбі, у разі народження у них дитини і при встановленні їх материнства і (або) батьківства вправі самостійно здійснювати батьківські права по досягненні ними віку шістнадцяти років. До досягнення неповнолітніми батьками віку шістнадцяти років дитині може бути призначений опікун, який буде здійснювати його виховання спільно з неповнолітніми батьками дитини. Розбіжності, що виникають між опікуном дитини і неповнолітніми батьками, вирішуються органом опіки та піклування.

3. Неповнолітні батьки мають права визнавати і оскаржувати своє батьківство та материнство на загальних підставах, а також мають право вимагати по досягненні ними віку чотирнадцяти років встановлення батьківства відносно своїх дітей в судовому порядку.

Стаття 63. Права та обов'язки батьків по вихованню та освіті дітей

1. Батьки мають право і зобов'язані виховувати своїх дітей.

Батьки несуть відповідальність за виховання і розвиток своїх дітей. Вони зобов'язані піклуватися про здоров'я, фізичний, психічний, духовному і моральному розвитку своїх дітей.

Батьки мають переважне право на виховання своїх дітей перед усіма іншими особами.

2. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дітьми основної загальної освіти.

Батьки з урахуванням думки дітей мають право вибору освітнього закладу і форми навчання дітей до отримання дітьми основної загальної освіти.

Стаття 64. Права та обов'язки батьків по захисту прав та інтересів дітей

1. Захист прав та інтересів дітей покладається на їх батьків.

Батьки є законними представниками своїх дітей і виступають на захист їх прав та інтересів у відносинах з будь-якими фізичними та юридичними особами, в тому числі в судах, без спеціальних повноважень.

2. Батьки не має права представляти інтереси своїх дітей, якщо органом опіки та піклування встановлено, що між інтересами батьків і дітей є суперечності. У разі розбіжностей між батьками і дітьми орган опіки та піклування зобов'язаний призначити представника для захисту прав та інтересів дітей.

Стаття 65. Здійснення батьківських прав

1. Батьківські права не можуть здійснюватися в суперечності з інтересами дітей. Забезпечення інтересів дітей має бути предметом основної турботи їх батьків.

При здійсненні батьківських прав батьки не має права завдавати шкоди фізичному та психічному здоров'ю дітей, їх моральному розвитку. Способи виховання дітей повинні виключати зневажливе, жорстоке, грубе, таке, що принижує людську гідність поводження, образу або експлуатацію дітей.

Батьки, які здійснюють батьківські права на шкоду правам та інтересам дітей, несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

2. Всі питання, що стосуються виховання та освіти дітей, вирішуються батьками за їх взаємною згодою виходячи з інтересів дітей і з урахуванням думки дітей. Батьки (один з них) за наявності розбіжностей між ними має право звернутися за дозволом цих розбіжностей до органу опіки та піклування або до суду.

3. Місце проживання дітей при роздільному проживанні батьків встановлюється угодою батьків.

За відсутності угоди суперечка між батьками вирішується судом виходячи з інтересів дітей і з урахуванням думки дітей. При цьому суд враховує прихильність дитини до кожного з батьків, братів і сестер, вік дитини, моральні й інші особисті якості батьків, відносини, що існують між кожним з батьків і дитиною, можливість створення дитині умов для виховання і розвитку (рід діяльності, режим роботи батьків , матеріальне та сімейне становище батьків та інше).

Стаття 66. Здійснення батьківських прав батьків, які проживають окремо від дитини

1. Батько, який проживає окремо від дитини, має права на спілкування з дитиною, участь у її вихованні і вирішення питань отримання дитиною освіти.

Батько, з яким проживає дитина, не повинен перешкоджати спілкуванню дитини з іншим батьком, якщо таке спілкування не заподіює шкоди фізичному та психічному здоров'ю дитини, її моральному розвитку.

2. Батьки мають право укласти в письмовій формі угоду про порядок здійснення батьківських прав батьків, які проживають окремо від дитини.

Якщо батьки не можуть дійти згоди, спір вирішується судом за участю органу опіки та піклування на вимогу батьків (одного з них ).

3. При невиконанні рішення суду до винного з батьків застосовуються заходи, передбачені цивільним процесуальним законодавством. При злісному невиконанні рішення суду суд на вимогу батька, що проживає окремо від дитини, може винести рішення про передачу йому дитини виходячи з інтересів дитини та з урахуванням думки дитини.

4. Батько, який проживає окремо від дитини, має право на отримання інформації про свою дитину з виховних установ, лікувальних установ, закладів соціального захисту населення та інших аналогічних установ. У наданні інформації може бути відмовлено тільки у разі наявності загрози для життя і здоров'я дитини з боку батьків. Відмова у наданні інформації може бути оскаржений у судовому порядку.

Стаття 67. Право на спілкування з дитиною дідуся, бабусі, братів, сестер та інших родичів

1. Дідусь, бабуся, брати, сестри та інші родичі мають право на спілкування з дитиною.

2. У разі відмови батьків (одного з них) від надання близьким родичам дитини можливості спілкуватися з ним орган опіки та піклування може зобов'язати батьків (одного з них) не перешкоджати цьому спілкуванню.

3. Якщо батьки (один з них) не підкоряються рішенню органу опіки і піклування, близькі родичі дитини або орган опіки та піклування має право звернутися до суду з позовом про усунення перешкод до спілкування з дитиною. Суд вирішує спір виходячи з інтересів дитини та з урахуванням думки дитини.

У разі невиконання рішення суду до винного з батьків застосовуються заходи, передбачені цивільним процесуальним законодавством.

Стаття 68. Захист батьківських прав

1. Батьки мають право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, що утримує його у себе не на підставі закону або не на підставі судового рішення. У разі виникнення спору батьки мають право звернутися до суду за захистом своїх прав.

При розгляді цих вимог суд вправі з урахуванням думки дитини відмовити в задоволенні позову батьків, якщо прийде до висновку, що передача дитини батькам не відповідає інтересам дитини .

2. Якщо судом встановлено, що ні батьки, ні особа, у якої знаходиться дитина, не в змозі забезпечити його належне виховання та розвиток, суд передає дитину на піклування органу опіки та піклування.

Стаття 69. Позбавлення батьківських прав

Батьки (один з них) можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони:

  • ухиляються від виконання обов'язків батьків, у тому числі за злісне ухилення від сплати аліментів ;
  • відмовляються без поважних причин взяти свою дитину з пологового будинку (відділення) або з іншого лікувального закладу, виховного закладу, установи соціального захисту населення або з інших аналогічних установ;
  • зловживають своїми батьківськими правами;
  • жорстоко поводяться з дітьми, в тому числі здійснюють фізичне чи психічне насильство над ними, зазіхають на їх статеву недоторканність;
  • є хворими хронічним алкоголізмом або наркоманією;
  • вчинили умисний злочин проти життя або здоров'я своїх дітей або проти життя або здоров'я чоловіка.


Стаття 70. Порядок позбавлення батьківських прав

1. Позбавлення батьківських прав провадиться в судовому порядку.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою одного з батьків (осіб, які їх замінюють), прокурора, а також за заявами органів або установ, на які покладено обов'язки з охорони прав неповнолітніх дітей (органів опіки та піклування, комісій у справах неповнолітніх, закладів для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, та інших).

2. Справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за участю прокурора і органу опіки та піклування.

3. При розгляді справи про позбавлення батьківських прав суд вирішує питання про стягнення аліментів на дитину з батьків (одного з них), позбавлених батьківських прав.

4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків (одного з них) ознаки кримінально караного діяння, він зобов'язаний повідомити про це прокурора.

5. Суд зобов'язаний протягом трьох днів з дня набрання законної сили рішенням суду про позбавлення батьківських прав направити витяг з цього рішення суду до органу реєстрації актів громадянського стану за місцем державної реєстрації народження дитини.

Стаття 71. Наслідки позбавлення батьківських прав

1. Батьки, позбавлені батьківських прав, втрачають всі права, засновані на факті спорідненості з дитиною, у відношенні якого вони були позбавлені батьківських прав, у тому числі право на одержання від нього утримання (стаття 87 цього Кодексу), а також право на пільги і державні допомоги , встановлені для громадян, які мають дітей.

2. Позбавлення батьківських прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати свою дитину.

3. Питання про подальше спільне проживання дитини і батьків (одного з них), позбавлених батьківських прав, вирішується судом у порядку, встановленому житловим законодавством.

4. Дитина, у відношенні якого батьки (один з них) позбавлені батьківських прав, зберігає право власності на житлове приміщення або право користування житловим приміщенням, а також зберігає майнові права, засновані на факті спорідненості з батьками та іншими родичами, в тому числі право на отримання спадщини .

5. При неможливості передати дитину іншому батькові або в разі позбавлення батьківських прав обох батьків дитина передається на піклування органу опіки та піклування.

6. Усиновлення дитини у випадку позбавлення батьків (одного з них) батьківських прав допускається не раніше як через шість місяців з дня винесення рішення суду про позбавлення батьків (одного з них) батьківських прав.

Стаття 72. Поновлення в батьківських правах

1. Батьки (один з них) можуть бути відновлені в батьківських правах у випадках, якщо вони змінили поведінку, спосіб життя і (або) ставлення до виховання дитини.

2. Поновлення в батьківських правах здійснюється в судовому порядку за заявою батьків, позбавленого батьківських прав. Справи про відновлення в батьківських правах розглядаються з участю органу опіки та піклування, а також прокурора.

3. Одночасно із заявою батьків (одного з них) про поновлення на батьківських правах може бути розглянуто вимогу про повернення дитини батькам (одному з них).

4. Суд має право з урахуванням думки дитини відмовити в задоволенні позову батьків (одного з них) про відновлення в батьківських правах, якщо відновлення в батьківських правах суперечить інтересам дитини.

поновлення в батьківських правах щодо дитини, яка досягла віку десяти років , можливо тільки за його згодою.

Не допускається відновлення в батьківських правах, якщо дитина усиновлена ??і усиновлення не скасоване (стаття 140 цього Кодексу).

Стаття 73. Обмеження батьківських прав

1. Суд може з урахуванням інтересів дитини прийняти рішення про відібрання дитини в батьків (одного з них) без позбавлення їх батьківських прав (обмеження батьківських прав).

2. Обмеження батьківських прав допускається, якщо залишення дитини з батьками (одним з них) небезпечно для дитини за обставинами, від батьків (одного з них) не залежних (психічний розлад або інше хронічне захворювання, збіг важких обставин і інші).

Обмеження батьківських прав допускається також у випадках, якщо залишення дитини з батьками (одним з них) внаслідок їхньої поведінки є небезпечним для дитини, але не встановлені достатні підстави для позбавлення батьків (одного з них) батьківських прав. Якщо батьки (один з них) не змінять своєї поведінки, орган опіки та піклування після закінчення шести місяців після винесення судом рішення про обмеження батьківських прав зобов'язаний пред'явити позов про позбавлення батьківських прав. В інтересах дитини орган опіки та піклування має право пред'явити позов про позбавлення батьків (одного з них) батьківських прав до закінчення цього терміну. ??

3. Позов про обмеження батьківських прав може бути пред'явлений близькими родичами дитини, органами й установами, на які законом покладено обов'язки з охорони прав неповнолітніх дітей (пункт 1 статті 70 цього Кодексу), дошкільними освітніми установами, загальноосвітніми установами й іншими установами, а також прокурором.

4. Справи про обмеження батьківських прав розглядаються за участю прокурора і органу опіки та піклування.

5. При розгляді справи про обмеження батьківських прав суд вирішує питання про стягнення аліментів на дитину з батьків (одного з них).

6. Суд зобов'язаний протягом трьох днів з дня набрання законної сили рішенням суду про обмеження батьківських прав направити виписку з такого рішення суду до органу реєстрації актів громадянського стану за місцем державної реєстрації народження дитини (пункт додатково включений з 19 листопада 1997 року Федеральним законом від 15 листопада 1997 року N 140-ФЗ).

Стаття 74. Наслідки обмеження батьківських прав

1. Батьки, батьківські права яких обмежені судом, втрачають право на особисте виховання дитини, а також право на пільги і державні допомоги, встановлені для громадян, які мають дітей.

2. Обмеження батьківських прав не звільняє батьків від обов'язку щодо утримання дитини.

3. Дитина, у відношенні якого батьки (один з них) обмежені в батьківських правах, зберігає право власності на житлове приміщення або право користування житловим приміщенням, а також зберігає майнові права, засновані на факті спорідненості з батьками та іншими родичами, в тому числі право на отримання спадщини.

4. У разі обмеження батьківських прав обох батьків дитина передається на піклування органу опіки та піклування.

Стаття 75. Контакти дитини з батьками, батьківські права яких обмежені судом

Батькам, батьківські права яких обмежені судом, можуть бути дозволені контакти з дитиною, якщо це не робить на дитину шкідливого впливу. Контакти батьків з дитиною допускаються за згодою органу опіки та піклування або за згодою опікуна (піклувальника), прийомних батьків дитини або адміністрації установи, в якому перебуває дитина.

Стаття 76. Скасування обмеження батьківських прав

1. Якщо підстави, в силу яких батьки (один з них) були обмежені в батьківських правах, відпали, суд за позовом батьків (одного з них) може винести рішення про повернення дитини батькам (одному з них) і про скасування обмежень, передбачених статтею 74 цього Кодексу.

2. Суд з урахуванням думки дитини має право відмовити в задоволенні позову, якщо повернення дитини батькам (одному з них) суперечить її інтересам.

Стаття 77. Відібрання дитини при безпосередній загрозі життю дитини чи її здоров'ю

1. При безпосередній загрозі життю дитини чи її здоров'ю орган опіки та піклування має право негайно відібрати дитини у батьків (одного з них) або в інших осіб, під опікою яких він знаходиться.

Негайне відібрання дитини провадиться органом опіки та піклування на підставі відповідного акта органу місцевого самоврядування.

2.