Казка про доброго Кощія.

Жив був Кощій. Одного разу, коли Іван-Царевич застромив у нього голку, Кощій перетворився на доброго Кощія і сказав: "Спасибі, Іване, ти мені дуже допоміг".

І відправився Кощій в село всьому допомагати. Три дні він трудився, а потім відправився в далеку дорогу. Йшов він йшов і потрапив в дрімучий ліс. Раптом з-за ялин вискочив Сірий вовк, а Кощій на нього: - Киш! Злякався Вовк і втік.

Йде Кощій далі. І раптом перед ним стоїть Камінь.

А на камені написано: "Направо підеш - до Бабі-Ягу потрапиш, наліво підеш - до Дракону потрапиш".

Пішов Кощій направо до Бабі- язі і вона заразилася від нього Добротою. Напоїла вона, нагодувала Кощія, і він відправився до Дракону. І Дракон теж заразився від нього Добротою.


Злякався Дракон і полетів.

Йде далі Кощій. Бачить: перед ним болото. Стрибає він по купинах. Бачить голову Лиходія, стрибає на неї, а потім на купину. Тим часом Лиходій заражається Добротою. І так кілька лиходіїв на болоті подобрішали.

День пройшов, другий пройшов, і ось третій день. Кощій зустрів Змія-Горинича. Почав він з ним битися булавою. Третю голову вдарив - скам'яніла. Першу голову вдарив - скам'яніла, а ось друга начебто ожила. Ударив він з розмаху другий голову, а відлетіли всі три голови і сам Змій-Горинич вибухнув!

Обійшов Кощій все світло і прийшов додому, до себе додому і зажив щасливо.

Андрій Нечитайло, 7 років, ritik_n@mail.ru