Зима.

Прийшла зима, кудлата, холодна,
Засипавши снігом гаї і поля.
І до весни заснула сном безмовності
Під білим пледом матінка земля.
Широкий простір від краю і до краю.
Ліси стоять, як у шапці хутряний.
Тут все в окрузі, білизною граючи,
обійнято цієї зимової тишею.
Чи йде сніг, хуртовина чи в полі виє,
Іль дзвін стоїть в прозорій високості,
Тебе вже ніщо не турбує.
Все завмерло в глибокому зимовому сні.

Колискова
Моєму синові Сашеньке

Спи, мій хлопчик, моя дитина,
Баюшки-баю.
Ніч качає тихо-тихо
Колиска твою.
Закривай швидше оченята,
За день ти втомився .
Ти сміявся, метушився,
Ніжками крокував.
Спи спокійно, мій хороший,
Я тебе люблю.
Потихеньку для тебе я
Пісеньку заспіваю.



Буду я з тобою поруч,
Твій сон збережу.
Спи, маля, моя відрада ...
Баюшки-баю ...

Осіння пора

Осіння пора ... Ти скоро нас покинеш.
Вже не чути в повітрі порожньому
Ні співу птахів, ні криків журавлиних.
Як скупо і понуро все навколо.
І перший сніг, холодний та блискучий,
Вже накрив опале листя,
Як ніби ховає він від нас крадькома
З дерев облетіла красу.
Бути може, поспішив, поквапився
Той перший сніг, прийшовши зі снів і мрій?
Знову тиша укутають мовчанкою
Як куполом, ланцюг ялин і беріз.
Надії промінь осінній не здається
І тягне дні, як ниточки дощу.
Зима прийде. Поки ж нехай усміхнеться
Прекрасна осіння пора.

Ізвознікова Тетяна, izv-tanya@mail.ru.