У зоопарку.

Минулого літа день народження своєї доньки я вирішила відсвяткувати походом в зоопарк. Я сама в дитинстві дуже любила ходити в зоопарк, і ми з батьками влітку проводили там майже всі вихідні. У мене там були свої улюбленці, які мене теж впізнавали. Особливо теплі стосунки у мене склалися з бізоном. Варто було йому побачити або почути мій тоненький голосок, як він відразу підходив до грат, хоча до цього з гордим виглядом ігнорував інших відвідувачів. І поки я згодовувала тут же зірвану траву, моя мама вичісувала у нього шерсть. Потім мені з неї зв'язали дуже теплі шкарпетки. І ось тепер я повела свою дитину в перший раз в зоопарк. Довелося нам з нею йти удвох, тому що всі її друзі з двору роз'їхалися на літо хто куди. Звичайно, дитина була в захваті від тварин, от тільки сфотографувати мені нічого не вдалося, тільки я за фотоапарат, як треба бігти за дитям. Але ось, нарешті, вона надовго зупинилася біля вольєра з дикими ослами.


Їй дуже сподобався маленький ослик, якого вона не тільки гладила, а й все намагалася поцілувати. Я дістала фотоапарат, відійшла і приготувалася фотографувати. І тут моя донька перелазить через огорожу і опиняється в загоні з маленьким осликом, його матір'ю і двома дорослими ослами. Я починаю її звати, а негідниця тікає вглиб загону, і я бачу, що один з ослів, відірвавшись від годівниці, з інтересом спостерігає за нею. Тоді я теж перелазять через бар'єр і наздоганяю доньку. Взагалі-то, в цей день відвідувачів було мало і більше 3-4 осіб біля кліток з тваринами не збиралося, крім клітин з бурими ведмедями, які завжди влаштовували уявлення, і загороди з віслюками, в якому бігали ми з дочкою. На щастя, все обійшлося лише забрудненими в гною по кісточки ногами і легким переляком з мого боку. Зате дитина була в захваті, а я більше не намагалася фотографувати.

Наталя, iziada@one.lv.