Пологи.

Це моя друга вагітність, вона не була запланованою, але ми з чоловіком вирішили, що переривати не будемо, вірніше, він так вирішив. Зараз я про це не шкодую, а тоді ламала голову: як я впораюся, та й від пелюшок відвикла, адже старшому тоді було 9 років. Встала на облік в жіночій консультації вже на 9-му місяці, лікар мені поставила строк і сказала: заздалегідь обзвон пологові будинки, так як тобі доведеться народжувати 9 травня. Я, природно, у домашніх клопотах (у сина були річні контрольні) забула зателефонувати лікарю, якого мені порадила лікар. 1 травня я прокинулася від тягнучі болі внизу живота, але незабаром біль пройшла, і так тривало до вечора: біль то вщухає, то поновлюється.


Увечері я зателефонувала в пологовий будинок, і мені пощастило - лікар, якого мені рекомендували, чергував. Приїхала я до пологового будинку, акушерка сказала, що до 24-00 я народжу. Час йшов швидко, мені зробили укол, і я заснула. Прокинулася в 23-45, лікар сказала: "Ну що, не хочеш народжувати 1 травня? Значить, будемо народжувати 2 травня ..." Так в 00-45 народилася моя дочка. Моя гінеколог не помилилася, сказавши, що я народжу у свято. І ще одна обставина допомогло - в травні у нас багато свят. А цей день у нашому будинку тепер буде відзначатися щороку, як день народження нашої малої.

Галина, av6550@comtv.ru.