Бажання бути Мамою.

Я була до пологів ні те, ні се ... Народила сина в 21 рік, але фігура була далека від тієї, що мені хотілося ... Ну що це таке, коли ні грудей (близько 1 розміру), ні попи ...

Але після пологів прийшло молоко і груди, природно, збільшилася ... Син ріс і мені потрібно було підтягти животик і т.д. Ми з сином грали. Я лягала на спину, а його клала на зігнуті ноги притримуючи руками. При піднятті ніг напружується живіт, але який захват у ребeнка ! Він же як на качельках - вгору-вниз ... Потім, коли ми підросли я його саджала на плечі і вперед, конячка:)) Зараз нам 9 років, але все одно він сідає мені на плечі і я з ним сідаю-встаю ...


Як каже син, я неправильна мама: "У всіх мами, як тітки, а ти - як дівчинка".

При зрості 170 вага 47 кг, і мені це подобається. Але найбільше мені подобається бути мамою, другом своїй дитині, адже ми і граємо, і сумуємо і все-все робимо разом.

А ще син позбавив мене від моїх вічних комплексів, говорить, що любить мене будь-який і от саме заради нього варто бути молодшим, гарнішим, веселіше!

Ганна, haenok@mail.ru.