Улюблена листівка.

Я називаю його Їжачком, а він мене - Мухою. Так уже в нас повелося. Разом ми вже майже 13 років. Одружені - 8 з половиною.

До більшості подарунків я докладаю листівки, які акуратно складуються їм і зберігаються в шафці, але одна листівка ось вже другий рік стоїть на його столику. Він частенько читає її і дбайливо піклується про неї. А написала я в ній вірш, написаний мною і про нас.

Очевидно я хвора,
Або я зійшла з розуму?
Хіба може бути таке -
Муха вийшла за Їжака?
Не хвора і не зійшла,
Вийшла Муха за Їжака!
Ось живуть вже сім років
Пари краще в світі немає!
Жити б Муха не змогла
Без Ежонка навіть дня.
Службу він коли несе,
Муха плаче і кричить.
Раптом прийде злий тарган?
Раптом почнеться ураган?
Або блискавка блисне?
Хто її тоді врятує?!
Як ж без Їжака б жила?
Спати - одна і є - одна?
Не в кого уткнутися носом,
Не до когось попріставать,
А кому поставити питання,
Що заважають Мусі спати?
Хто тоді погладить спинку?
Хто з ранку до себе пригорне?
Хто залізе під простирадло
І там прищики знайде?
Вранці посміхнувшись скаже:
-Ей, пузирчік мій, привіт !
А потім він кави зварить.



Мусі принесе цукерок.
І, обнявшись, вони сядуть
І забудуть про всі!
Ні, без Їжачка одна
Не зможу прожити і дня !

Їжачку від Мухи
З любов'ю та ніжністю
у день нашого свята.

Муха, kozhokina-olga@mail.ru.