У далекій Скандинавії не святкують 8 березня.

Я! Я! Я поспішаю розповісти про сам дивовижному подарунок, зробленому для мене на 8 березня моїм чоловіком!

Так склалося, що перший наш спільний Жіноче свято нам довелося відзначати порізно - чоловік був на Україну, а я - на стажуванні в далекій Скандинавії (у центральній частині Швеції), де ніхто не святкує 8 березня, де всі стурбовані питаннями жіночої емансипації, і де в цей день мені довелося буденно йти на роботу. Притягла туди коробку цукерок, розповіла про те, що діється в цей день у мене вдома, не отримала жодного привітання (навіть усного) і ввечері потопали в готель. Там мене чекало поштове повідомлення про те, що на моє ім'я отримана бандероль.


На бланку рукою чоловіка було зазначено "м'яка іграшка", і я ще більше засмутилася: і так себе шкода, а тут ще й чоловік прислав якусь нісенітницю, яку я терпіти не можу. Пішла в супермаркет (пошти як такої там немає, є окремий "прилавок" в магазині), розписалася, побрела назад ...

Прийшла, відкрила ...

Ніхто, ніхто не може уявити мій захват, розчулення, подяку, теплоту, любов, які нахлинули в момент, коли я відкрила бандероль. У якийсь коробочці лежав букетик квітів! ЖИВИХ Хризантії! Білих, колючих, таких близьких і рідних, що пахнуть турботою і любов'ю чоловіка, будинком, святом ...

Солдатенко Наталія