"Головне, слухай акушерку!".

Коли я лягла в пологовий будинок, то познайомилася з багатьма дівчатами. Вони по черзі йшли народжувати і після пологів заходили розповісти, як все пройшло. Одна прийшла, а в неї все обличчя в цяточку - судини полопалися, тому що особою тужілась, інша на геморой скаржилася, у третьої у дитини на обличчі синці, через неправильні потуг.

Всі приходять і кажуть, що в цей момент нікого не слухаєш і нічого не пам'ятаєш, що в школі для майбутніх мам проходили. Коротше, залякали мене. Але як у мене почалися потуги, я відразу згадала, що "головне, слухай акушерку!", І з цією мислішка я все сутички пролежала.


Мені дуже з акушеркою пощастило! Вона все сутички (9 годин) зі мною просиділа, допомагала мені, слухала мої крики, заспокоювала, а коли пологи почалися, вона мені так дохідливо пояснила, що робити, що я з других потуг народила без всяких ускладнень.

Вона мені як мати друга в цей момент була, в усьому мені допомагала, навіть коли у неї зміна закінчилася, а я вже в післяпологовий лежала, вона зі мною була! А під час пологів я навіть лікаря не пам'ятаю, тільки потім побачила як він щось записував! От якщо б такі акушерки всі були!

motik8, motik8@bk.ru.