Розвиток любов'ю.

Я - молода мама, народила Настуню, коли мені було 18. Під час вагітності постійно читала про методики виховання, догляду за дитиною - не хотіла відставати від більш старших мам. Не хочу сказати, що це мені не знадобилося, але коли з'явилася донечка, я зрозуміла, що все потрібно робити з любов'ю.

У нас не було спеціально запланованих навчань, виходило все експромтом. А коли я зрозуміла, що Настюшка наслідує всьому, що бачить, то вибрала саме такий підхід. Хоча дітки всі різні, кажому свій підхід потрібен.

Все, в чому моя заслуга в плані виховання і розвитку - це в безрозмірною любові до моєї принцесою! Ми і співаємо, і танцюємо, і малюємо, і книги читаємо, і їсти готуємо, і прибираємо - всі разом робимо! При цьому ми постійно розмовляємо, спілкуємося, пізнаємо світ разом: Настюшка вперше, а я - заново!

Я завжди розповідаю вірші крихітка - коли їсть, купається, одягається, грає.


Так було з самого народження. Зараз Настена їх сама розповідає (їй зараз рік і сім)! А я ж цьому спеціально не вчила.

Я не думаю, що Настя - особлива дитина, хоча вона і вміє багато для свого віку. Я хочу сказати, що немає нецікавих дітей, і талант є в кожній, кожне дитинча особливий і найкращий для своїх батьків. Тільки розвиваючи таланти, не варто забувати, що нам адже головне не вундеркінда виростити, а Хорошого Людини. А це можливо тільки тоді, коли ми любов'ю виховуємо, і вчимо, і враховуємо побажання наших крошечек, які для нас завжди будуть особливими!

Ірина, dmitry@martynenko.org.