Прощання з ялинкою.

Новий рік - найкраще свято для дітей: новорічна яскраво прикрашена ялинка, подарунки, Дід Мороз ... Але закінчується свято, починаються будні: кому в школу, кому в дитячий сад. А ялинка стоїть самотньо, опустивши свої сумні гілки, обважнілі від іграшок, що впали голок і тепла в будинку. Приходить час прощатися з нею.

Ось тут-то для моєї маленької доньки і починаються самі жалюгідні хвилини розставання. Ну, ніяк не хочеться розбирати ялинку, складати іграшки у коробки. У будинку - траур, а дитячий рев чути на всіх чотирьох поверхах будинку. Ось і приходжу до висновку: дитині потрібен черговий свято - "Прощання з ялинкою".

Зазвичай ми відзначали його після 19 січня - дня Хрещення. Так само, як і на Новий рік, збиралися діти, приходив Дід Мороз (зазвичай мій брат), готувалися частування, подарунки-сувеніри для кожного запрошеного, а дитячі виступи радували і веселили не тільки малюків, а й дорослих.


І ось настає вирішальний момент: прощання з ялинкою. Кожна дитина починає знімати з ялинки іграшку, донька разом з усіма намагається не відставати від друзів. Таким чином, ялинка розібрана, причому весело, з жартами-примовками, без сліз і страждань.

Це свято в нашому домі проходив щорічно, поки дочка не виросла і не стала дорослою дівчиною. З'явилися нові свята, але про це розповім пізніше.

Може бути, хтось візьме на замітку традицію нашого будинку, щоб ще раз порадувати свою дитину новорічної казкою. Запевняю вас, ви не помилитеся у виборі. Бажаю, щоб ваші діти завжди відчували радість буття, а ми, дорослі, - щоб цю радість їм дарували.

Галина, lux05@mail.ru.