Очікування з користю.

Досить часто доводиться бачити в поліклініці черги. Випробування, прямо скажу, не для людей зі слабкими нервами. Мами все напружені, діти ниють або носяться по вузьких коридорах. Книжки вже прочитані, іграшки давно не радують. Чомусь рідко цей час використовують з користю. Але ж існує маса ігор, для яких максимум, що потрібно - аркуш паперу й олівець.

По-перше, звичайно, ігри в слова. Я кажу: "Кавун". Дитина: "Зуб". І так далі, цю гру всі знають. Вона дуже гарна, мало того, що розширює словниковий запас, вчить грати за правилами, чекати свого ходу, так ще й розвиває фонематичний слух. Правда, для того, щоб грати в неї з дитиною молодшого віку, потрібне терпіння, адже це тільки дорослим зрозуміло, що зуб закінчується на "б", а банан і булка з нього починаються.

Можна грати в слова одну літеру. Я кажу: "Торт", дитина: "Табуретка". Я: "Тісто", дитина: "Зошит". Можна грати в птахів, тварин, овочі, професії, квіти, дерева, міста, країни. Просто називаємо, наприклад, всі відомі фрукти. Вибір теми залежить від віку дитини. Можна дозволити повторювати вже сказані назви - так малюк швидше запам'ятає, що крім ворони, горобці і голуба є клест, зимородок, ківі.

Ще можна грати в літературних героїв, в казки, з тими, хто старший в письменників . Колобок, Буратіно, Маленький Мук, Курочка Ряба, дід, баба, свинопас, Еллі, Бастінда ... продовжуйте, нехай дитина напружує пам'ять.

"Що буває синім?" Я кажу: "Синя фарба", дитина: "Синє небо", я: "синій светр", дитина: "Сині черевики". Зрозуміло, що потім можна пограти в червоне, жовте, різнобарвне. Коли набридне, беріться за високу, важке, коротке, добре. Здається що дуже примітивно? У 4-5, і навіть в 6 років, не завжди відразу зрозуміло, що бувають важкі хмари, ласкаве сонце, легке завдання. Та й просто перерахувати, наприклад, все дерев'яне нелегко. Ну, що буває дерев'яним? Чи надовго вас вистачить?

Для того, щоб грати в "Їстівне - неїстівне" необов'язково мати м'яч (хоча з м'ячем, звичайно, веселіше). Можна домовитися на "їстівне" плескати, а на "неїстівне" класти руки на голову. Для трирічної дитини вистачить і цієї гри, тим, хто старший, можна урізноманітнити: "Літає - не літає", "Вода, земля, повітря".


Всі ці ігри розвивають увагу.

Чим старша дитина, тим цікавіше йому бути в ролі ведучого. У "Четвертий зайвий" можна пограти: собака, кішка, молоко, корова. На слух ця гра не така проста, спочатку непогано було б навчитися грати в неї вдома з використанням картинок. Моїм дітям дуже подобалося придумувати завдання в цій грі.

А пам'ятаєте гру з м'ячем "Я знаю п'ять ... імен хлопчиків, дівчаток, назв тварин, назв міст"? Дуже корисна гра, і моторику розвиває, і швидкість реакції. Але пограти-то можна і без м'яча.

"Вам пані прислала сто рублів. Чорний з білим не беріть, так і ні, не кажіть. Ви поїдете на бал?" Ми в дитинстві часто грали з друзями в цю гру. Зараз в неї грають діти з батьками, якщо батьки про неї пам'ятають. Але ж як цікаво для 6-7 літніх дітлахів, і увагу, знову ж таки, в грі розвивається.

Ну, а за наявності аркуша паперу і 1-2 олівців ви взагалі можете не помітити очікування. Ігор маса. Все дуже корисні. "Хрестики-нулики", "Морський бій", Взяти довге слово, наприклад, Т Р А К Т О Р і придумувати з цих букв нові слова - рак, кіт, струм, акт, рот, рота, кріт.

А "Нісенітниця"! Правда, ось це не для поліклініки - занадто голосно діти сміються. Правила прості. Треба по черзі відповісти на питання "хто?", "Де?", "Коли?", "Що робив/робить?". Можна список питань розширити. Перший пише, загортає лист, щоб не видно було, що там написано, другий відповідно пише нижче (на незавернутой частини листка!). Що виходить - так повна нісенітниця! "Хлопчик влітку в Африці літає", "Дядя Стьопа вчора в болоті фарбував будинок".

Ще "Шибениця" була - пам'ятаєте? Прабабуся "Поля чудес".

Мої діти не нудьгують ні в автомобільній пробці, ні по дорозі в сад або магазин, ні на дачі в дощову погоду. Набридне одна гра - беремося за іншу. А там, дивись, і черга підійшла, дощ скінчився, додому повернулися і можна стояти на голові, тупотіти ногами, кричати на все горло - це вже нікому не завадить.

Тетяна Селезньова, jana70@rambler.ru.