Дві весілля.

Життя часом підкидає такі сюжети, що Голлівуд з його блокбастерами просто відпочиває. Ось, наприклад, у нас з чоловіком два весілля. Дві справжнісінькі весілля зі штампом у паспорті.

А діло було так. Перший раз ми одружилися зовсім молодими, мені ледь-ледь виповнилося 18 років, а чоловікові - 21. Я була студенткою, чоловік - курсантом військового училища. І відразу після весілля чоловіка послали служити далеко від рідного дому, а точніше, в Красноярський край, м. Назарово. До Сибіру, ??як декабриста - жартували ми. Ну а я, звичайно ж, у кращих традиціях декабристських дружин поїхала за ним.

Йшов 1997 рік - рік розвалу нашої доблесної армії, і життя-буття наше було несолодким. Зарплату військовим часом не платили по 6-8 місяців. Та що зарплату - пайок не видавали. Жили ми на чужій квартирі, перебивалися сяк-так з хліба на чай і картоплю ... Гірше собак, загалом.

Коли народилася наша дочка, терпіння наше лопнуло, і ми почали намагатися з армії звільнитися. Пробували різні способи, аж до порушення дисципліни, але всі спроби виявилися марними. Начальство нічого не бажало слухати про звільнення, країні потрібні були кадрові офіцери ...


А ми б і раді служити, та їсти сильно хочеться ...

І тоді ми придумали ризиковану авантюру. Фіктивно розлучилися зі штампом у паспорті. А далі розіграли театральну виставу у 2-х діях - нібито я знайшла молодого коханця і поїхала з ним у невідомому напрямку, а чоловік залишився з немовлям на руках. І продовжувати служити не має можливості.

Військове керівництво рвало і метало, але нічого вдіяти не могло - чоловіка звільнили з військової служби. Ми приїхали в своє рідне місто, голодні і без копійки в кишені, але щасливі! Так наша абсолютно божевільна на перший погляд ідея увінчалася успіхом.

Прожили ми в цивільному шлюбі майже 7 років, сходити розписатися якось руки не доходили. Багато було і поганого, і хорошого, навіть по-справжньому розлучитися намагалися, але довше тижня жити одне без одного не змогли. І в один прекрасний день ми зібралися, цілком свідомо прийшли до ЗАГСу і отримали другу за рахунком печатку в паспорті.

І тепер у нас 2 дати: 6 червня 1997 року і 7 червня 2005. Нас так і вітають - 6 червня з Днем весілля, а 7 червня - з Днем черговий весілля. Сподіваюся, останньої.

Ольга М, olgunka@bk.ru.