Мій первісток.

Я, звичайно, як і всі жінки, замислювалася про дитину. Але я не зраджувала цьому великого значення. Адже я тільки закінчила школу і мені тільки-но виповнилося 18 років. Але в глибині душі дитинку хотілося.

З хлопцем своїм я 1,5 року разом. Думаю, дай ризикнемо. Ризикнули, ан ні, не виходить. І так майже рік. Думала все - безпліддя. Страшно стало, але не стала сильно засмучуватися, адже я ще дуже молода. Так і йшов час ...

У мене й раніше були затримки, і в цей раз я не надала їй ніякого значення. А коли купила тест на вагітність 20 грудня 2006 року, я мало не збожеволіла від подиву! Відразу зателефонувала своєму хлопцеві.


Він думав, що я жартую. А потім мамі, вона так рада була.

Ми з коханим відразу знали, що буде хлопчик. Я пішла в жіночу консультацію і кажу: "Я, можливо, вагітна" А лікар сказала: "Мила, та ти що в тебе вже 13 тижнів!" Ось так.

У травні я вийшла заміж, на 7 місяці (я була чарівною вагітної нареченою), а в липні народилося наше щастя. Мені зробили кесарів розтин за медичними показаннями. Малюк доношений. Вага 2900, зріст 50 см. Назвали Святославом. Зараз моєму синуле 7,5 місяців, а мені тільки 19 років.

Я думаю, що справа не у віці жінки. Головне, щоб вона чекала і хотіла дитину!

Катерина, karamelka.88 @ mail.ru.