Півпуда позитиву.

До моменту народження мого синочка мені "стукнуло" 26 років. Здавалося б, не юна вже дівчинка. Однак у полоні ілюзій я перебувала аж до 22 лютого 2008 року. У всьому винна моя "легка" вагітність: до останнього моменту я була струнка, весела, бігала на каблучках і водила машину, а слово "токсикоз" читала виключно в журналах. Напевно, пологи і подальше життя в новій якості я теж представляла по-іншому, не так, як у всіх.

Першою забила тривогу свекруха (не знаю, як вам, а мені пощастило з родичкою). На питання про те, як я збираюся годувати дитину, вона отримала не цілком чітку відповідь, а тому почала здалеку.

- Таню, ти, звичайно, не збираєшся лягати в лікарню. Напевно думаєш, що твій стан вагітності буде нескінченним. Подивись за вікно. Бачиш, там люди йдуть. Їх усіх мама народила.

Так, подумалося мені, але ж мама не тільки народила, а й вигодувала, виховала. Але будемо послідовні. Отже, спочатку народила і вигодувала. Так почався для мене день, що закінчився народженням Гришеньку.

Народився він маленький, вагою всього 2,7 кг. І ось тут до мене дійшло, що саме головне - годувати мою дитину, найменшого в прямому сенсі слова.


У принципі, я завжди вірила в матеріальність думки, а тут переконалася остаточно. Молоко надійшло в той же день, незважаючи на прогнози медперсоналу і кесарів розтин. І ми стали їсти. Гришенька засинав, зробивши 2-3 ковтки, але я була невтомна. Ми їли за тата, маму і всю родину до сьомого коліна. Через місяць вага збільшилася на 1,7 кг, в 2 місяці ми додали ще на 1,4 кг. Третій місяць дав надбавку на 1 кг. А в 4 місяці нашу вагу дорівнював половині пуди!

Скоро Гриші 5 місяців. Він вже навчився пити сік, їсть, правда не дуже охоче, кабачок, капусту і картоплю. Любить маму. Їсти. Ну і просто любить маму. Годувати до року, як мінімум, буду. Виховувати треба Гришу, а то плює кабачкової пюре.

У наше століття скажених ритмів багато молоді матусі прагнуть скоріше звільнитися від необхідності бути зі своєю дитиною. Багато відмовляють малюкові в грудному молоці, мотивуючи різними не цілком зрозумілими причинами. Правда, крихті цього не зрозуміти. Головна причина - психологічна. Моя розповідь як раз про те, як подолати комплекс "бізнесвумен" і зробити чудове перетворення в маму.

Тетяна Юріна, uma_82@mail.ru