Діти відчувають краще за нас ....

До школи ми почали готуватися за два роки. Ліза народилася у квітні, і ми довго вирішували, коли йти в перший клас - у шість чи сім років. Але, порадившись з більш досвідченими батьками і вчителями нашої школи, прийшли до висновку, що дитину краще віддавати все-таки в сім років. Адже навіть при дуже гарній розумової підготовки дітям важко фізично висидіти чотири або п'ять уроків, а потім ще вдома займатися. До того ж ця невелика різниця в рік, з точки зору батьків, здається величезною для самих дітей. При виборі школи ми дивилися і на обстановку, і на програму навчання, але найголовніше - на вчителя, який буде вести початкову школу. Адже саме від нього залежить, чи буде дитина із задоволенням ходити до школи всі ці роки.


На щастя, підготовчі заняття до школи веде та сама вчителька, що і буде вести перший клас. І найголовніше, коли я запитала Лізу, яка з усіх вчительок найкраща (у них з усіх предметів різні вчителі), вона відповіла: "Не знаю, всі хороші!". А дитина у мене дуже вибагливий. Через те, що їй не подобалися вихователі, змінили два дитячих садки. І взагалі, я помітила, діти часто дуже добре відчувають людей, та і вчителя під час відсутності батьків ведуть себе по-іншому. Дорогі матусі, спілкуйтеся з вчителями, але головне прислухайтеся до ваших дітей, у них найкраща інтуїція!

Ольга, mustang.ola @ mail.ru