Як ми їсти починали.

У мене історія така. Народила доньку 14 вересня 2007, назвали Марією Володимирівною (поки кличемо Мася або Масяньчік, іноді Шкода - дуже вже любить пустувати ...)

Донька народилася у 1-му Меді (СПб) плановим кесарів (за мед. показаннями мені призначили), велика - 3кг 800 гр. на 40 тижні.

На жаль, як у багатьох дітей, особливо кесарят, були проблеми з животиком (перші 10 днів життя давали ліки 3 рази на день). А девчуха велика, сильна, з характером (бо тепер і Шкодою кличемо) - якщо що болить, кричала так, що незнайомі великі чоловіки (вантажники, що привозили нам диван) 1,5 місячну дитину лякалися і вели себе тихо-тихо.

Потім стали домашніми засобами обходитися - кропова водичка, заварений чорнослив (десь в 1,5 міс.). Коли і це перестало допомагати - стали давати за порадою дідуся-доктора (досить авторитетний фахівець) свіжовичавлений сік морквяний і яблучний (спеціально купили соковижималку).


Довели до 5 столових ложок до 4 міс. (Зараз морквяний сік - улюблений).

З 4.5мес. (Бабусі-дідусі переживали, що великому дітю голодно, та й у мене перед сном Машкін молок пропадало майже) догодовували сумішшю десь місяць 1 разу на добу. Де-не-як стали їсти овочеві (починали з кабачка) і фруктові пюре (почали з яблука).

Влітку в 10 міс. поїхали до татової рідні - там навчили годувати під казки у виконанні семирічної двоюрідної сестри Насті машиною, бабусині примовки й зображення зайчиків з підручних засобів і декламування "Мухи-цокотухи".

Зараз їмо без проблем: з'їдаємо 200 гр . фруктового пюре (баночного) за день, п'ємо по 200-300 мл соку, ще їмо каші. Щоправда, зі змінним успіхом - іноді відмовляємося, тоді замінюємо сирком "Тема". Це улюблена їжа, тому запаси в нашому холодильнику доходять до 10 коробочок. М'ясо допомагає є собака - прямий конкурент.

Надія (Марусина), zlata1997@mail.ru