Весняні частівки.

Весна, весна по місту крокує босоніж.
І в кожному провулочку сміється кожен будинок.
Знову дівчата в класики грають цілісінький день,
А бабусі на лавках хитають головою.
І кажуть, що молодість у них була іншою,
І хлопці були видатні, ходили до них юрбою.
А перший серед перших, звичайно, дід Кирило.
танцював як Цискарідзе і був дівчатам міл.
Була трава високою, і сонце - золотим.
А крепдешин на платті з джинсою непорівнянний.
На танцях від фокстроту паморочилося в голові.
А нині що залишилося? Та так, одні слова.

- Ви, бабусі, неправі, - сказала молодь.



- Від вашого фокстроту танцпол кидає в тремтіння.
Онук дідуся Кирила - зараз крутий ді-джей.
Він класно запалює і виглядає о `кей.
А ваш плейбой Кирюша - всього лише старий дід.
Ну ні за що на світі він не станцює брейк.
Образилися бабусі:« Не знаєш-не базікай »!
А ну-ка, дід Кирюшко, давай-ка, запалюй!
І дідусь Кирюша, про старість забувши,
Раптом перестрибнув калюжу і бабок закружляв.
Звучав фокстрот старовинний у нашого двору,
І брейкери затихли до самого ранку.

Любов Кудріна, ruta67@mail.ru