Три дні щастя.

Влітку всі відпочивають, і кожен відпочиває по-своєму. А ми з родиною їздили на Куршськую косу. Там ми відзначали день народження бабусі.

Будиночок у нас стояв у лісі, а відразу за лісом у жовтих дюнних пісках розкинулося море. У перший день, розмістившись в будинку, ми накрили стіл в альтанці і стали смажити шашлики. Навколо чисте свіже повітря, сонце, зелені дерева, та ще й немає кліщів. Що може бути прекрасніше?

А поки робився шашлик, я і сестра Танечка пішли оглядати місцевість. І не даремно. По-перше, ми знайшли багато сухих шишок, завдяки яким м'ясо стало ще смачніше. По-друге, знайшли ще залізну палицю (турнік), на якій потім часто висіли. По-третє, ми знайшли стежку до моря і відправилися по ній разом з татом, тому, що шашлики мама любить смажити сама.

Коли ми повернулися, все вже було готове, і до самого вечора відпочивали всією сім'єю в альтанці біля будиночка.


Другий і третій день ми проводили в основному на море. Засмагали і купалися, закидали один одного піском. З нами пустував пес Абрек. Він жив десь у цій місцевості, і весь час тинявся біля нас, випрошуючи що-небудь з «панського столу». Коротше кажучи, ми веселилися «на повну котушку», і їхати зовсім не хотілося.

Але все хороше коли-небудь закінчується. Після трьох днів відпочинку ми сіли в машину і зібралися додому. Наостанок нам вдалося вмовити папу заїхати в «танцюючий ліс». Це місце на Косі, де дерева взяли різну химерну форму, і здається, що вони танцюють. Його ще називають «п'яним» лісом.

Так закінчився наш триденний відпочинок. Всі були задоволені, особливо бабуся, бо вона ще й подарунки отримала.

Lenapl, lenapl49@mail.ru