Хто куди, а ми - в село!.

Є в селі особливу чарівність. Приїхати до бабусі з дідусем - мрія будь-якого онука, і наш дворічний Гришенька не виняток. Григорій обожнює село: простір і воля, аромат свіжої трави, теля сусіда, прив'язаний неподалік, - все це справило незабутнє враження на нашого малюка. Щоранку синочка починалося однаково: Григорій перевіряв свої володіння. Заглядав у сарай, переконуючись, що з поросятами все в порядку. Потім на черзі були кури, збір свіжих яєць, і лише потім господарський Григорій міг собі дозволити прогулятися по росяній траві босоніж. Ні з чим незрівняне задоволення! Хто пробував, той знає!

Особливо пам'ятним виявився день, коли синочок вперше проїхався на коні. Точніше, у возі, яку величаво везла за собою коня. Як ми з'ясували у нашого сусіда-пенсіонера, звали її Матильда. Треба зауважити, що в цьому селі у корів і коней вельми екзотичні імена. Надивившись мексиканських і інших телесеріалів, свою любов до головних героїв селяни висловлювали саме так, називаючи в їх честь своїх домашніх тварин. Так, наприклад, у сусідки навпроти цуценя звали Хасан, і це не межа сільській фантазії. Так ось, віз була наповнена ароматної травою. Затишно сівши в неї всією сім'єю, ми скрикнули: «Але!» І Матильда понеслася, обдаючи нас вітерцем і своїм природним запахом.


«Ось воно, щастя!» - Думала я, сміючись і мружачись від задоволення.

У селі все для Гришеньку було вперше: тато коле дрова, потім дідусь Толя розтопить піч в лазні, і з труби - о диво! - повалить густий дим. «Дим», - з захопленням кричав Гриша на всю вулицю, чимало дивуючи сільських дітлахів. Для них дим - справа звична, втім, як і вид живої корови і коні. Приїхавши в село, ми на собі відчули всі принади зоотерапії. Гришанов перепрасували в окрузі всіх добрих собак і кішок сусідських, потискати маленького кролика і таких же маленьких каченят і курчат, ніжно притискаючи до грудей живі «грудочки». Було відразу видно - міський житель. Вірніше, міська дитина, відчуває хронічний емоційний голод. Порятунком у нашому випадку могла бути тільки село. Повернулися ми в місто відпочилі, квітучі і явно здоровою.

Відпочинок у селі з парним молоком, ароматної суницею в лісі, стиглої малиною під вікном врізається в пам'ять на все життя відчуттям нескінченного , простого і в теж час справжнього щастя. Ех, добре в селі!

Голосова Надія, u357a@yandex.ru