Я вірила в чудо ....

Коли я була зовсім ще малюком, я вірила в реального Діда Мороза, і моя віра мене не підводила. На Новий рік під ялинкою я знаходила величезна кількість подарунків.

Коли мені було 8 років, у мене загинув у шахті батько, чудова людина був ... І на черговій Новий рік я просила у Діда Мороза, щоб він повернув мені тата ... Але в заповітний годину біля ялинки я не зустріла тата, я дуже довго сиділа біля неї, бо думала, що дідусь старий і міг просто затриматися. З того року моя віра стала гаснути, але не пропадала.

Через роки я пронесла в собі маленький шматочок віри ... У моєму житті було багато труднощів і втрат.


Але можу заявити зараз тільки одне: я - щаслива людина. У мене троє діточок, моїх двох хлопчиків Данечці та Святослава мій чоловік офіційно всиновив, в нас зростає і спільна дитина - донька Машенька. Все у нас добре.

А пишу я тобі, Дід Мороз, тому що мені самій дуже хочеться подарунок ... Та й малята мої стоять поруч і з захопленням дивляться на "їх потенційний подарунок" ... Передають привіт Дідові Морозу, а старшенький мій (Даня, 9 років) ще й запрошує в гості! Усього всім гарного, щастя всім у Новому році. Ну, поки ....

Олександра Пархоменка, iehf6@mail.ru