Наше щастя - Килина.

Ось і в мою безтурботне особисте життя раптово прийшла любов! І прийшла вона на Україну, де я проводила свою відпустку в гостях у бабусі. Тому що до цього особисте життя ніяк не складалося, хоча до 30 років повинна була вже скластися. Але диво сталося в особі мого майбутнього чоловіка Сашка! Кинувши все, він приїхав до мене в Астрахань, ми одружилися (без пафосу, скромно) і почали мріяти про дітей, докладаючи до цього, звичайно, всі зусилля і любов!

І в один прекрасний ранок наші старання перетворилися на 2 чудові смужки на тесті. Я два рази його перевіряла, перш ніж повідомити цю радісну новину своєму чоловікові! Він кружляв мене на руках і кричав від радості! І понеслися дні за днями, тижні за тижнями, місяць за місяцем в очікуванні.

Все було за цей час: консультації, стаціонари з збереженням, токсикоз. І навіть відрядження в такому положенні. Чесно сказати, я дуже боялася самого процесу пологів і просила, щоб мені зробили кесарів. Тоді мені здавалося, що це буде божевільна біль, незрівняне ні з чим.


Особливо було страшно після розповідей "доброзичливих" знайомих, які у фарбах описували все, що відбувається з ними в пологах. Але завдяки розумним, грамотним і талановитим лікарям мені дали народити самій. Правда, без ексцесів не обійшлося, я не дала зробити собі ні одного уколу і ні на хвилину не лягла на родову ліжко. Весь час ходила туди-сюди і читала "Отче наш". Мене ніхто не чіпав. І так мені було легше! Але коли вже почала показуватися головка малюка, мене швиденько поклали на крісло, я потужила три рази і народила.

Щастю моєму не було меж! Сльози полилися самі, коли мені на груди поклали мою маленьку! Килина народилася в понеділок 22 жовтня 2007 року в 6.30 у пологовому будинку Олександро-Маріїнської лікарні м. Астрахані. Важила моя крихта 3430 гр., І зростання її був 54 сантиметри. "Довгеньких," - констатували лікарі. Зараз моїй "моделі" вже 2 роки і 2 місяці, нещодавно пішла в дитячий сад. І ми не можемо натішитися на своє щастя.

Dadzhina, ulia_dadzhina@mail.ru