Ось як буває!.

Це було найщасливіше вересневий ранок в житті нашої родини. А адже ще вчора все було погано. Так, що нікому не побажаєш! Мій чоловік працює водієм КамАЗу, і в цей вечір він, як завжди повинен був повернутися з роботи. А замість цього мені дзвонить його напарник і каже, що машина чоловіка зіткнулася з іншою машиною, і він у лікарні! Але, слава Богу, все обійшлося! А на наступний день я пішла на черговий прийом до гінеколога, у якого лікувалася, у мене були проблеми з "жіночої частини". Вона мені і повідомила, що я вагітна!

Це було великою несподіванкою для мене, тому що я два місяці ходила до свого гінеколога, і вона говорила, що затримка у мене від ліків, які я брала, ось цикл і порушився! До речі тест я теж купувала, але він виявився негативним! Сама не розумію, як так! Лікар мене відправили на УЗД, де сивий дядечко лікар сказав: "А ви кого будете народжувати?" Я не зрозуміла і запитала: "Кого?" "Ну, я не знаю, - відповів лікар, - може, дівчинку, а може, хлопчика!" Вийшла я з кабінету і розплакалася. Люди дивилися на мене як на божевільну, але мені було все одно, адже всередині мене жив маленький чоловічок, який ми з чоловіком так довго чекали!

Я поїхала до чоловіка в лікарню з радісною новиною.


Він був такий радий! Ми стали найщасливішими людьми на світі! Мій чоловік ніколи не відрізнявся особливою сентиментальністю, а тут він розплакався! Я була в шоці! Лікарі сказали, що саме ця радісна звістка й допомогло йому швидше відновитися після травми. Адже у нас з ним тепер було стільки планів!

Потрібно було щось змінювати в житті. Раніше жили з батьками, а тепер ми вирішили знімати окрему квартиру, потрібно було купити багато-багато дитячих речей, причому найкрасивіших і кращих, придумати ім'я нашому малятку і т. д.

Ми дуже хотіли дівчинку. Татам звичайно хочеться синів, наш майбутній тато хотів саме доньку! Ось настав той день, коли ми пішли на УЗД, щоб дізнатися стать нашого малюка. Нашій радості не було меж, коли лікар сказала нам, що у нас буде дівчинка! Тато був на сьомому небі від щастя! Ось так - після такого нещастя, аварії, і така радість!

Світлана, shwetssveta@rambler.ru