Скільки вкрав Кучма! Секретні матеріали ..

У 1993 році Кучма брав участь у викраденні DM 12 млн. Його частка склала DM 3 млн., а сина Кравчука-DM 600 тис. 11 вересня 2000 нардепи Україні Григорій Омельченко та Анатолій Єрмак повторно передали до Верховної Ради проект постанови про початок процедури імпічменту президента Кучми.

Леонід Данилович Кучма народився у селі Чайкине Чернігівської області в 1938 р. Його батько загинув на фронті, мати працювала в колгоспі. Старший брат і сестра - на шахтах.
Закінчив Дніпропетровський державний університет, за фахом - інженер-механік. Кандидат технічних наук. Професор Дніпропетровського університету. Академік інженерної академії України. Лауреат Ленінської премії за розробку ракет СС-18 і СС-20.
З 1960 по 1975 р. працював інженером, потім старшим інженером, провідним конструктором, помічником головного конструктора ракетно-космічного конструкторського бюро "Південне". У 28 років став технічним керівником випробувань на космодромі "Байконур". З 1975 по 1982 р. - секретар партійної організації КБ "Південне". 1982-1986 рр.. - Перший заступник генерального конструктора КБ "Південне".
1986-1992 рр.. - Генеральний директор виробничого об'єднання "Південний машинобудівний завод", м. Дніпропетровськ.
У 1990 р. обраний народним депутатом України. З жовтня 1992 р. - прем'єр-міністр Республіки України. Очолював державну комісію з проведення грошової реформи в України.
Протягом 1993 р. кілька разів вимагав надання йому додаткових повноважень як прем'єр-міністру і заявляв про свою можливу відставку у разі невиконання цих вимог.
10 вересня 1993 р . чергове прохання про відставку було задоволено президентом України Леонідом Кравчуком, а 21 вересня - парламентом України. У грудні 1993 р. став президентом Українського союзу промисловців і підприємців. У липні 1994 р. обраний Президентом Республіки України. Переобраний на цю посаду 14 вересня 1999 року.
Серед захоплень - теніс, біг, футбол (є віце-прем'єром дніпропетровського футбольного клубу "Дніпро").

У 1993 році Кучма брав участь у викраденні DM 12 млн.

Його частка склала DM 3 млн., а сина Кравчука-DM 600 тис.
11 вересня 2000 нардепи Україні Григорій Омельченко та Анатолій Єрмак повторно передали до Верховної Ради проект постанови про початок процедури імпічменту президента Кучми. До проекту додається пояснювальна записка і деякі документи, з яких випливає, що Леонід Кучма здійснив кримінально карані діяння (ст. 86.1 КК України - "розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах), зокрема, причетний до перекладу 12 мільйонів дойчмарок за кордон, звідки вони потрапили на нібито контрольовані ним рахунки.
14 вересня 2000 парламент "проголосував" питання про внесення до порядку денного постанови про початок процедури імпічменту Президента Кучми: 140 - "за", 65 - "проти". Решта поховали картки для голосування. Голосування не відбулося.
Виходячи з інформації, викладеної в пояснювальній записці депутата Омельченка, можна було б говорити про гучний КУЧМАгейте. Але цього не сталося. Ще в липні цього року депутатська група "Соборність" внесла на розгляд "імпічментний" проект. Тоді депутати не стали його розглядати. 5 вересня, у день відкриття нової сесії Омельченко знову порушив це питання з парламентської трибуни. А 11 вересня він з колегою Єрмаком подав у ЗС відповідну постанову і пояснювальну записку до нього, супроводивши її деякими без натяжок скандальними документами.
У "скандал року" замішані як мінімум три пізнавані фігури: екс-президент Кравчук, екс- прем'єр Звягільський, екс-прем'єр і чинний президент країни Кучма. "Оператором" виступив Андрій Лобов, в той час - міністр КМ.
А історія питання така. У березні 1993 року нардеп Звягільський, перебуваючи на посаді голови Донецького міськвиконкому, направив прем'єру Кучмі депутатське звернення про викуп на користь Донецької міськради та підприємства "Донецквторцветмет" частини статутного капіталу у німецької фіріми "Varex" (Мюнхен) - партнера по СП " Донкавамет ", і виділення для цього 35-40 мільйонів німецьких марок. У відповідь на звернення Звягільського прем'єр Кучма на окремому бланку написав: "Голубченко А.К, Лобову А.К. Прошу розглянути і доповісти. Термін - 7 днів. Л. Кучма ". Дата на зверненні Звягільського відсутня. Але, зіставляючи реєстраційних номерів на листах можна припустити, що своє звернення Звягільський вручив особисто Кучмі 17 березня 1993. На початку квітня Звягільський повторно звертається до Кучми.
"Прем'єр-міністру України Л. Д. Кучмі.
Шановний Леоніде Даниловичу!
За результатами Вашого доручення від 17.03.93 № 6631 \ 5 розглянути викуп частки західного інвестора в СП "Донкавамет" отримані позитивні висновки від Міністерства промисловості України та Міністра Кабінету Міністрів України Лобова А.К. Протоколом засідання засновників СП "Донкавамет" № 10 від 6.04.93 дано згоду засновників на викуп частки західного партнера 31% у розмірі 35 мільйонів дойчмарок ФРН на користь Донецької міської Ради і "Донецквторцветмета". Враховуючи ту обставину, що західний партнер в СП "Донкавамет" дав згоду на оплату його частки частинами, в тому числі 12 млн. марок ФРН в термін до квітня 1994 р., прошу Вас дати вказівку перерахувати 12 млн.марок ФРН фірмі " Varex & Co. GmbH "до 15.04.93 р.
З повагою Звягільський Є.Л."
Кучма відреагував черговим розпорядженням на бланку прем'єр-міністра, адресованим голові правління Державного експортно-імпортного банку України С. Яременко:
"Яременко С.О. погодитися. Прошу знайти можливість виділення 35 млн. марок ФРН для викупу частини західного партнера у спільному підприємстві на користь Донецької міської Ради і "Донецквторцветмет" у відповідність з пропозицією, викладеному в листі.
Л. Кучма.
8 квітня 1993 року ".
У той же день міністр КМ Лобов і зав. сектором відділу зовнішньо-економічних зв'язків КМ Г. Батюта підписали платіжне доручення № 39 Державному експортно-імпортному банку України про перерахування 12 мільйонів марок фірмі "Varex" (див. оригінал доручення № 30 від 8 квітня 1993 р.) Вся сума була перерахована в два прийоми - 13 і 14 квітня 1993 року на рахунок "Varex" № 385104 в Дрезденбанке (Франкфурт-на-Майні).
Цікаво, що 2 квітня 1993 міністр КМ Лобов був звільнений указом Президента Кравчука № 115 \ 93 з займаної посади у зв'язку з переходом на іншу роботу, тобто звільнення Лобова з міністерської посади сталося за 7 днів до підписання ним платіжного доручення на перерахування 12 мільйонів на рахунок фірми "Varex".
Таким чином, доручення було липовим, в чому віддавав собі звіт Батюта - другий підписант доручення. Для підстраховки він і написав на зворотному боці документа, що документ з'явився на світ за прямою вказівкою Лобова, який підкорився вказівкою Кучми. А незабаром після свого звільнення з посади міністра Лобов був помічений на постійному місці проживання у Франції.
Довідка Informacia.ru: Українсько-німецьке СП "Донкавамет" створено 18.01.91 та зареєстровано Мінфіном Україні 6.03.91, реєстраційний номер 17 . Співзасновники СП: концерн із заготівлі та переробці вторинних металів "Союзвтор" (Москва), Донецька міськрада народних депутатів (голова виконкому Ю. Звягільський), фірми "Varex" і "Кайзер", ФРН, ВО "Донецквторцветмет", НВО "Реле і автоматики" (Київ). Після проголошення Незалежності України концерн "Союзвтор" з числа засновників СП "Донкавмет" вийшов.
6 листопада 1992 року в Донецьку біля під'їзду власного будинку трьома пострілами в упор був розстріляний п'ятдесятирічний гендиректор СП "Донкавамет" Валерій Гольдін. А через кілька днів троє кілерів розстріляли з автомата та пістолета одного з найбагатших донеччан - 33-річного Януша Кранца. У свої 33 роки він встиг обзавестися декількома заводами в Донецьку і Луганську, морським суховантажем з екіпажем в 16 чоловік, мав магазини і кафе. Активно займався зовнішньоекономічною діяльністю і міг бути конкурентом Гольдіна, відповідно, потенційно міг "замовити" його і пізніше отримати кулю у відповідь. Втім, слідство не знайшло підтверджень цієї версії.
Що стосується "Донкавмет", за деякими даними, основою бізнесу фірми була переправлення за кордон, переважно до Німеччини міді та бронзи в злитках, запаяних зверху цинком та іншими менш цінними металами. Крім того, СП реалізовувало вельми дорогі матеріали за надзвичайно низькими цінами.


Цією стороною діяльності "Донкавамет" зацікавилася служба по боротьбі з оргзлочинністю, невдовзі після чого і сталося вбивство Гольдіна - основного носія інформації про діяльність СП.
Через кілька місяців після вбивства Гольдіна "Донкавамет" на підставі кредитного договору № 17 - ВК від 13.02.93 отримало валютний кредит від Державного експортно-імпортного банку України в сумі 34 млн дойчмарок. У відповідність з платіжним дорученням від 3.03.93, підписаним керівниками "Донкавамет" 15.03.93 гроші надійшли на вже згадуваний рахунок фірми "Varex" у Франкфурті-на-Майні. "Донкавамает" зобов'язувався повернути кредит 10.03.94 з виплатою 11,5% річних. Але не повернув. 19.04.94 Вищий АРБІТРАЖНІ суд зобов'язав СП виплатити кредит, відсотки по ньому, півмільйона доларів заподіяної шкоди і понад два мільйони доларів держмита. 6.11.97 Донецький обласний арбітраж порушив справу про банкрутство "Донкавамет".
Як бачимо, період переведення грошей у Німеччину від "Донкавамет" і за листом Звягільського практично збігається. Можна тільки припустити, що Звягільський зробив спробу покрити кредит СП за рахунок державних грошей. Через два місяці після перерахування за клопотанням Звягільского12 мільйонів дойчмарок "Varex", президент Кравчук призначає його першим віце-прем'єром.
А 15 вересня 1993 голова правління "Донкавамет" В. Пономарьов звернувся з листом № 49 \ 1 на ім'я прем'єра Кучми такого змісту:
"Прем'єр-міністру України Л. Д. Кучмі.
Шановний Леоніде Даниловичу!
У відповідності до Вашого дорученням від 17 березня 1993 року № 6631 \ 5 повідомляємо, що в рахунок викупу Української частки іноземного партнера в статутному капіталі спільного українсько-німецького підприємства "Донкавамет" було перераховано 12 мільйонів марок ФРН. Залишок коштів статутного фонду, що належить фірмі "Варекс" (ФРН), становить 23 мільйони марок ФРН.
Як ми вже повідомляли Вам, викуп України всього статутного капіталу СП уявляється вельми вигідним. Так, тільки за 1992 рік цим підприємством отримано від експорту своєї продукції 54 млн. марок. Хід виконання експортних поставок у поточному році також дозволяє сподіватися на надходження валютної виручки в значних розмірах.
Вже закуплене обладнання дає підстави вважати "Донкавамет" одним з найсучасніших у світі підприємств з виробництва сплавів кольорових металів з вторинних відходів. Завершення поставки і монтажу устаткування у поточному році дозволить довести потужність підприємства до 100 тис. тонн сплавів кольорових металів на рік. Експорт тільки 20% цієї продукції міг би принести Україні не менше 4 млн. марок ФРН щорічно, що протягом дуже короткого часу дозволило б окупити витрати на викуп частки статутного капіталу.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що СП " Донкавамет "може бути дуже прибутковим для валютного бюджету України, просимо Вас, шановний Леоніде Даниловичу, доручити Міністерству фінансів України та Укрексімбанку викупити частину, що залишилася частки іноземного капіталу СП" Донкавамет "за рахунок коштів державного бюджету України з подальшим поверненням цих коштів з валютної виручки підприємства .
З повагою, голова правління СП "Донкавамет" В. А. Пономарьов ".
Кучма відреагував на це таким розпорядженням:
" На лист СП "Донкавамет" від 15.09.93 № 49 \ 1 П'ятаченко Г.А., Яременко С.О. пропозицію можна підтримати. Прошу виділити вказані кошти з валютного бюджету з наступним поверненням з валютних надходжень підприємства. Встановити термін повернення ". Дата - "16 вересня 1993 року".
Через шість днів після доручення Кучми виділити "Донкавамет" 23 млн Президент Кравчук звільнив Кучму з прем'єрського поста і 22 вересня 1993 року призначений виконуючим обов'язки прем'єра Юхима Звягільського. А через три місяці через 30 грудня 1993 року "Varex" перерахувала 600 тисяч дойчмарок на особистий валютний рахунок ("457-Марія") Олега Кравчука - сина діючого Президента України (див. виписку з рахунку "457-Марія" на 600 тисяч дойчмарок). І не тільки його.
Повернемося до пояснювальної записки, поданої народним депутатом України Григорієм Омельченко у Верховну Раду:
"Нами, а також правоохоронними органами ФРН та Генеральною прокуратурою України встановлено, що фірма" Варекс "після отримання 12 млн. марок перевела ці кошти на закордонні валютні рахунки громадян України.
Наприклад, за вказівкою А. Лобова (до речі, написаного ним на поштовому бланку готелю "Bayerischer Hof Munchen") фірма "Варекс" зробила наступні перерахування на закордонні валютні рахунки його дружини О. Лобової:
-15 квітня 1993 року в Паризький банк (Франція) на рахунок № (ізвестен. ..) -100 тис.. дол. США (конвертовані в 541 тис. 250 французьких франків = 160 тис. 480 марок ФРН) і в Женевський банк - 1 млн. марок ФРН;
-19 квітня 1993 року в Женевський банк (Швейцарія) на рахунок № (.. .) -1 млн. 400 тис. дол. США (= 2 млн. 310 тис. марок ФРН);
-22 квітня 1993 року в ощадну касу Мюнхена (ФРН) на рахунок № (...)- 600 тис.. дол. США (= 990 тис. марок ФРН) і 2 млн. 585 тис. марок ФРН;
- 6 травня 1993 року на цей же рахунок - 300 тис. марок ФРН.
За отриманою нами, згідно зі ст. 13 Закону "Про статус народного депутата України", інформації (достовірність якої може бути об'єктивно перевірена лише спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України) з перерахованої іноземної валюти на рахунки дружини А. Лобова (О. Лобової) 3 млн. марок ФРН були перераховані на закордонні рахунки Л. Кучми (або на рахунки їм контрольовані) або на рахунки членів його сім'ї ...
30 грудня 1993 (через три місяці після призначення 22 вересня 1993 Президентом України Л. Кравчуком Ю. Звягільського і. о.Премьер-міністра України) німецька фірма "Варекс" (на рахунок якої за клопотанням Ю. Звягільського і на "основі вказівки Л. Кучми" було перераховано 12 млн. марок ФРН з Державного валютного фонду Україна) перевела 600 тис. марок в "Volksbank" (м. Санта-Моріс) на особистий кодовий рахунок "457-Марія" О. Кравчука - сина Президента України Л. Кравчука (обставини перерахування цих коштів нами встановлені, матеріали направлено Генеральному прокурору України М. Потебенько для надання правової оцінки діям колишнього Президента України, народного депутата Л. Кравчука).
Кому ще з посадових осіб - громадян України, в які банки (назва банків і країни), на які саме рахунки (номери), які суми і в якій валюті зроблені перерахування залишку від 12 млн. марок ФРН нами, Генеральною прокуратурою України та правоохоронними органами ФРН встановлено. Генеральній прокуратурі України, на її клопотання про надання правової допомоги, правоохоронні органи ФРН надали відповідні матеріали.
Коли правоохоронні органи ФРН, за клопотанням Генеральної прокуратури України про надання правової допомоги, зробили розслідування фінансово-комерційної діяльності німецької фірми "Варекс" , її головного бухгалтера Беату Шмальц, залучену до перерахування валютних коштів на закордонні рахунки посадових осіб України (підписувала банківські документи), в листопаді 1996 року вбили, коли вона перебувала за межами Німеччини. Злочин не розкрито.
На нашу думку, а також на думку членів слідчої комісії, 12 млн. марок ФРН були викрадені з Державного валютного фонду Україні за участю Ю. Звягільського, Л. Кучми і А. Лобова шляхом перерахування цих коштів за кордон німецькій фірмі "Варекс", а потім привласнені посадовими особами - громадянами України, які здійснили цю фінансову аферу ..."
В останніх рядках пояснювальної записки депутати Омельченко та Єрмак (див. повний текст "Пояснювальной записки до проекту Постанови Верховної Ради України "Про ініціювання питання про Усунення Президента України Кучми Л.Д. з поста в порядку імпічменту" українською мовою), члени депутатського об'єднання "Антимафія" так аргументують своє рішення ініціювати процедуру імпічменту президента Кучми:
"На нашу думку, Президент України Л. Кучма має бути сам зацікавлений в проведенні процедури імпічменту та встановленні об'єктивної істини в його справі. Президенту (як і народному депутату) нічого і нікого боятися, якщо він чесний і не скоював злочини ...".
Але депутати виявилися байдужими до президента, не занепокоїлися доказом його охайності і законослухняності.