Питання про пса. Кримінальна справа.

До престіжної іномаркі панові Варенику закортіло мати Ще й престижного пса ...

Щастя в особистому жітті Вадим Каленикович Вареник уявляв СОБІ Несамовитого яскраво: Він котіть Головною вулицею рідного Вужінська за кермо власного «мерз», а поряд, на застелений гобеленом сідінні - бундючній пес з страшенно мордою гавкає на пішодралів І навіть на міліціантів! Дещо подібне Вадиму Каленикович пощастило побачіті в одному забугорного бойовіку. Назву ВІН забув, но побаченого врізалась!

Щодо «мерз», то тут було відносно просто. Акції місцевої скотобійні накопічів, у списку за районом недоторканістю відстовбічів. З чужими бандюками розібрався. Тоді й дівідендів наскірдував!

Постал питання про омріяного пса.

Аж у обласному центре перший-ліпшій власник зубастих теля, з котрим Вадим Каленикович Спробував зав'язаті перемовини, Що булі підкріплені купюрою зеленого кольори, Раптом відповів іноземно-собачою мовою:

- Дік, фас!

Щоб ЗБЕРЕГТИ свою недоторканість, Вадим Каленикович пропалів схопившись до машини і, який газуючі геть, прокричавши усе, Що думав. Альо на першому ж перехресті Виявилося, Що коли Вже й Світлофор червоніє, то думати отаку вголос мають право Тільки обласні недоторкані І Вище ...

Кілька діб, помічаючі хазяїв з бундючнімі псами, Вадим Каленикович думав віключно пошепки. Думав про ті, Що вісь ВІН, забагатілій Вареник, правити особистих «мерз», но ж ніякій заздріснік навіть НЕ озірнеться Йому услід; Що таким же чином здіймає Пілюк шкіряний власник «Запорожця»; Що від катання Жінки з тещею проблема не вірішується - бо ж у кожному офісному легковика зараз можна побачіті дам, Що транспортують з базару м'ясо, овочі І фрукти. Інша справа, Якби поряд мурчала така СОБІ кіцька з рудімі патлами, у міні-бікіні ...

Альо отако Вадим Каленикович Ще побоювався.

У регіональному «Дог-клубі» Варенікові запропонувалі до подання заяви про вступ вивчити список Літератури з «кінології», після чого ВІН Може буті допущень до співбесіді, а відтак І до попередньою запису на цуцика однієї з ста семи порід - від якоїсь пекінської шавки до бультер'єра включно.

- Бультер-шмультер , - бурчав Вадим Каленикович, Обережно пробіраючісь поміж тварюка усіх мастей та габарітів. - Чи не кінологія, а хорт-хауз! ..

Наступний уїк-енду, пріхопівші Декілька кілограмів субпродуктів, Вадим Каленикович почав відпрацьовуваті Свій Власний дог-проект. Проїхав бур'янами До околиці хорт-хауз. Закамуфлював у посадці машину та відрегулював подих.

Аж вісь почулося басовитий гавканням та іноземно-собачі вигуком.

Нарешті затріщалі кущі - і на галявінку відерся знайомий звірюка з статурою, Як у Рубан у м'ясного корпусі. Задерші товсті лапи, звірюка почав вовтузітісь у траві, не звертаючи геть Ні на Що уваги ...

- Н-ну, песику, - витяг з-Під собі волового рубці Вадим Кален ¬ ковича. - Покуштуй ...

Псюра з огиду понюхавши запропонованих делікатеса І Пішов геть, образліво помахуючі відрубком хвоста.


Потім прібігалі Ще якісь собацюр, з ріканням віжерлі всі Варенікове відро, но після № 1 ВІН Вже Ні на Що й смотреть НЕ МіГ ...

Під годину Наступний побачення отої звірюка дозволить піднесті до себе пісне свиняче філе, но жерт не ставши. На четвертому прігощанні вішуканімі м'ясопродуктамі Вадиму Каленикович пощастило з'ясувати, Що цею падла з чужих рук Взагалі принципово НЕ жере, но Може Зробити єдине виключення заради телячої печінкі, Що засмажена на коров'ячому маслі. Кинувши кільканадцятій шмат на заднє сідіння своєї машини, Вадим Каленикович Вже не ставши спостерігаті точно траєкторію псовою стрібка, а, навпроти - стрібнув сам, наліг усім Тілом на дверцята! ..

Загнали подряпаного «мерз» на рідне подвір'я, Вадим Каленикович замазавши йодом власні вуха, зачин ворота, задраїв Усі щіліні та витяг реміняку з латунної катарамкою, Що втратила за виховання синочку Едуарда ...

Десь тіжні за три виховання Пірата (старе Своє ім'я пес Мабуть забув) Було в основному завершено. Проводитись Вадима Калениковича у Його перший повноцінній віїзд згуртувалась на іншому поверсі вся батьківщина. Альо навіть теща не погода «прокататіся разом» ...

Заревів двигун - машина рушила. На вулиця рідного райцентру Дуже кидало. Пірат, розставила лапи І злякано здрігаючісь, вишколів косував підбітім оком на публіку. За машиною бігла з реготом місцева шпана.

- Гавкав! - покаравши псові Вадим Каленикович. - Гавкав, сволота !..

Альо пес Мовчан. Аж вісь гайнув по обласній трасі. І тут на якомусь віражі з-за кущів вігулькнув отої геть повсюдне «доїшнік» Петренко. Націлів у надто Шаленого «мерз» свою рябу палицю. Завіщалі гальма - і в ту ж мить завіщав, загавкали так, Шо заклав вуха, Пірат! ..

- Дік! - Вігукнув, набліжаючісь, інспектор. - Дік, до мене! ..

А нам Лишається навести Лише ті, Що « нагаварів » у своєму останньому Слові Позбавлення недоторканості, підсудній І того Трох не в своєму гуморі громадянин Вареник:

- Гавгромадянін суддя ! - Вігавкнув ВІН. - Самовідданім гавсобістім старанням я прідбав СОБІ гавтомобіля вищого гавтунку для свого Зростаючий гавторітету ! А де ж передбачені спеціальні гавкалкі або якісь ІншІ гавзнакі для наших «мерзів», «койотів» та «джопів»? Познімалі нещодавно гав * їшнікі! Те Що нам Лишається, окрім Шаленого гавзування, перегавкування та врубання світла фар посеред Білого гавдня ? Те став би я коїті Свій вимушени пес-сімістічній гавчінок , Якби Кожна престижна гавномарка надходить у продаж з відповіднім псом? І з ЦІМ нагавнім харчування вже не можна гавіт! Так у протоколі І загавктуйте !..

Заактував Григорій Яблонського .