Конверт з сюрпізом.

Тестування-2008: коли мета не виправдала кошти

На думку державних чиновників від освіти, тести замість вступних іспитів в українські вузи покликані очистити наші інститути і університети від корупції під час вступу до них. Друга їх завдання - перевірка якості засвоєння програмних знань, яке дають школи випускникам. Але практика показує, що до виконання обох цих завдань система зовнішнього тестування в її сьогоднішньому вигляді не виконує.
Почнемо з того, що «зовнішнє тестування» в більшості країн світу зводиться виключно до «спілкування» тестованого з комп'ютером. Відповідаєш на питання, задані програмою, і розумна машина негайно видає тобі результат. У нас з моменту написання роботи до отримання оцінок у конвертах минає місяць, і невідомо, у скількох руках ці роботи побувають. Мені особисто здається, така схема надає ще більше корупційних можливостей, ніж традиційний прийом вступних іспитів у будь-якому вузі.
А тепер - власне про процедуру тестування. Питання в тестах 2008 побудовані за принципом розгадування кросворду. Найчастіше кращий результат показує той, хто визубрив максимальний набір дат, фактів і цифр, а не той, хто навчився якісно працювати з навчальним матеріалом і максимально використовувати знання у подальшій підготовці. Якщо ж ми говоримо про світовий досвід як взірець для наслідування, то в світі цінується інтелект випускника. І зарубіжні вузи аналізують тести, спрямовані саме на виявлення обдарованих, нестандартно мислячих інтелектуалів (аналог - тестування на «ай-к'ю»).
Крім того, тести (наприклад, з математики) містять помилки та завдання за темами , які дітьми не вивчалися. Координатори програми тестування обіцяють поставити вищий бал за яку б то не було рішення невірних завдань.


Проте учень, змушений довше ламати голову над ними, втрачає час, який можна було б присвятити іншим завданням, і в поспіху сам помиляється. У результаті - отримує «конверт з сюрпризом», чи то пак з оцінкою, яка не може об'єктивно свідчити про рівень його підготовки. То про яку користь для учня і держави в цьому випадку можна говорити?
Друге. Саме тестування Міністерство освіти «запустило» у розпал занять, коли навчальна програма в школах не виконана. Як директор школи з 17-річним стажем, можу з усією відповідальність заявити: готуючись до тестів, хлопці майже на два місяці закинули ті предмети, з яких вони не здають тести. Таким чином, користь від тестування в його нинішній формі сумнівна, а шкода від неї - очевидний. На технічну підготовку до тестування витратили десятки мільйонів бюджетних гривень, і то маємо масу «проколів». А психологічної підготовки школярів до перевірки знань в екстремальних умовах уваги не приділяли, зате багато залякували: отримаєш погану оцінку з тесту - до вузу не потрапиш. Тому-то зараз настав час для нас, дорослих приступити до «роботи над помилками». Як депутат Херсонської обласної Ради, я прошу прийняти звернення до уряду та Верховної Ради України про те, щоб надати учням право вибору: надати випускникам право вступати до вузів, як у минулому році - або за результатами тестування, або складати звичайні вступні іспити. Процедуру тестування треба докладно «виписати», внісши поправки до Закону України «Про освіту», а не «ставити віз попереду коня».
Артем Кіяновська,
кандидат педагогічних наук, заслужений працівник освіти України.

Записав Ігор Притула.