Вступ до вузів: дискримінація інтелекту.

Міністерство освіти і науки України урочисто відзвітувало, що вступна кампанія-2009 була найпрозорішою за всі роки незалежності. Ймовірно, саме завдяки її небаченій прозорості державні чиновники не помітили, що ніколи ще за роки незалежності не було такої несправедливості стосовно найкращих, найрозумніших абітурієнтів, такої цинічної зневаги до інтелекту, відкритого ігнорування конституційних прав людини, явної дискримінації за соціальним походженням, станом здоров'я та складом сім'ї!

Відповідно до статті 21 Конс-тітуціі Україна, всі люди рівні у своїх правах. У статті 24 Основного Закону йдеться про те, що всі громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за расовою ознакою, кольором шкіри, за політичними, релігійними та іншими переконаннями, статтю, етнічним та соціальним походженням тощо Стаття 53 гарантує право кожного громадянина України на освіту й чітко фіксує, що «громадяни мають право безкоштовно здобувати вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурс-ної основі ».

Відповідно до офіційного тлумачення цієї статті Конституційним судом України, безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути її згідно зі стандартами вищої освіти без внесення плати в державні та комунальні навчальні заклади на конкурсній основі в межах обсягу підготовки професіоналів для суспільних потреб (державного замовлення).

У Конституції України чітко зафіксовано - рівні права та конкурсна основа (!! !) для всіх (!!!), хто претендує на бюджетні місця у вищій школі. Але що означає Основний Закон у «правовій» державі? Вперше за всю історію незалежної України під час вступу на ряд спеціальностей, насамперед економічного та юридичного напряму, багатьох абітурієнтів позбавили можливості учас-вова в конкурсі, тобто позбавили громадян України їхніх конституційних прав, тому що всі бюджетні місця за такими спеціальностями в багатьох ВНЗ були зайняті абітурієнтами-пільговиками, які відповідно до правил прийому до ВНЗ мають бути зараховані поза конкурсом, тобто на них положення Конституції України не поширюється.


На бюджетні місця за деякими спеціальностями претендентів-пільговиків виявилося навіть більше, ніж бюджетних місць!

Ситуація зі вступною кампанією-2009 була б комічною, якби не стала трагедією для багатьох найкращих, найрозумніших представників української молоді. Молодий громадянин України може набрати найвищі 400 балів з двох сертифікатів зовнішнього тестування, але не потрапити «на бюджет» лише тому, що він не сирота, не інвалід I або II групи або не виходець із шахтарської сім'ї.

Я повністю згоден з тим, що держава повинна піклуватися про дітей-сиріт та інвалідів, підтримувати престижність шахтарської праці, але в чому провина тих дітей, які прагнули високоякісно навчатися у школі в надії, що їхні знання будуть затребувані державою, що їхні знання , як результат тяжкої праці багатьох років, допоможуть їм вступити на бюджетне місце до ВНЗ? У чому провина матерів і батьків - шкільних вчителів, медсестер, лікарів, які, існуючи на жебрацьку зарплату, всіма силами прагнули вивчити свою дитину в школі, сподівалися, що він зможе претендувати на бюджетне місце, бо розуміли, що у них немає грошей навчати її на платній основі?!

Про інвалідів, сиріт, вихідців із шахтарських родин та інших осіб, які потрапили в категорію пільговиків, держава могла б виявляти турботу по-іншому. Наприклад, приймати відповідні категорії абітурієнтів до ВНЗ на загальних підставах, а вже вступили, оплачувати навчання та виплачувати стипендію.

Нинішня система вступу до ВНЗ носить явно дискримінаційний характер. За станом здоров'я дискримінуються ті, хто не є інвалідами I і II групи, за складом сім'ї ті, хто не є сиротами, за соціальним походженням ті, хто не є вихідцями з шахтарських сімей. Ситуація дійшла до абсурду.

Але головне, що все прозоро ...

Олександр Кендюхов (доктор економічних наук), http://www.zn.ua